Відтоді його прозвали Лагідною Карою. Він став відомим і багатим. Але… саме з того часу втратив спокій. Вбиті тварини почали снитися йому щоночі. А коли ці сни стали нестерпними, мій дід поїхав у далеку провінцію, де став звичайним фермером і почав займатися розведенням найкращої і найчистішої породи іберійських бичків. І більше ніколи не вбивав цих благородних тварин…
…Я вдихнув і не міг видихнути! Немов з головою пірнув у дивний сон наяву, де я стою посеред арени в біло-срібному костюмі перед розлюченим биком.
Краєм ока бачу трибуни. Вони гудуть. Вони гуркочуть, мов шторм на морі. В перших рядах сидить Юля. Поруч із нею — вчителька математики Ганна Павлівна. Директор школи… Пашка… Айрес… Бабуся з дідусем… А десь вдалині — силует тата з Нійолє…
Юрма на трибунах гуде:
— Хто це?
— Навіщо нам цей новенький?!!
— Що він може?!
— Хто його сюди пустив?!!
А я, не звертаючи на те уваги, виструнчився і чекаю на появу свого суперника — найбільшого бика в світі.
Але, попри це, чую голоси своїх рідних.
— Синку! Повернися! — кричить Юля. — Не ризикуй!!! Ти у мене єдиний у цілому світі!
— Арсен Іванюк!!! — додає схвильована Ганна Павлівна. — Геть з арени! Ти можеш загинути! Клянуся, я поставлю тобі п’ятірку!!! Навіть за рік! Неси щоденник!!!
— Дайош! Дайош! — кричить Пашка.
— Сину, пробач мені! — кричить тато. — Я повернуся!
— Я не дошкулятиму тобі!!! — верещить мала Нійолє.
І лише Айрес дивиться на мене мовчки своїм загадковим синім поглядом.
А на арену виходить бик. Не бик — а бичище!
Наближається до мене.
Дихає вогнем. Я повільно беру його за обидва роги. Напружуюся. І згинаю його голову аж до землі.
Трибуни завмирають. А потім зриваються мільйоном голосів. Але в цьому мільйоні голосів я чую:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Арсен» автора Роздобудько Ірен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Деякі навички зі «школи тавромахії»“ на сторінці 4. Приємного читання.