Володар Перснів: Дві Вежі

Він нишком глипнув на гобітів, і в його примружених очиськах майнув хитрий блиск.

Сем прикусив губу і стис кулаки. Він розумів: дивний вчинок Фродо викликаний якимись прихованими причинами і переконувати його даремно. Однак розмовляти з Горлумом…

А Фродо подивився Горлуму прямо у вічі - той аж забився під цим суворим поглядом - і сказав спокійно:

- Ти знаєш або здогадуєшся багато про що, Смеа-горл. Ми прямуємо до Мордору. А ти, якщо я не помиляюся, знаєш дорогу.

- Рятуйте! - заволав Горлум, затикаючи вуха пальцями, немов уколотий цими прямими словами. - Ми здо-гадувалисссь, ми дещо ззрозуміли… Нам би не хотілосссь, щоб гобіти туди дісталисссь… Ні, моя радість, добрим го-бітам туди посспішшати не треба. Пил, порох, попіл, ссуш і глухомань, і орки, цілі полчища орків. Там не місссце добрим гобітам…

- Отже, ти бував там? - наполягав Фродо. - І тебе тягне туди знов! ‘ [199]

- Так-так… ох, ні! - заверещав Горлум. - Лишше один раз ми туди забралиссся… випадково, мій сскарбе, цілком випадково. І ззнову не підемо!

Раптом і голос, і мова його дивно змінилися, і він, схлипуючи, замурмотів:

- Ззалишште мене, відпустіть! Боляче, боляче! Ой, мої бідні рученята! Я… ми… я не хочу повертатиссся. Не можу знайти… він пропав, його ніде немає! Ті зберігають його… гноми, люди, ельфи, жжжахливі ельфи з пекучими очима! Не можу, не можу!

Він підхопився і, сплітаючи руки у кістлявий вузол, потряс ними у напрямку сходу.

- Ніколи! - заволав він. - Не для тебе!

Він знов обм’як, повалився додолу, заканючив:

- Гор-р-лум, гор-р-лум… Не торкай нас, відійди, залиш нас… Йди ссспати!

- Він не піде і не засне, - промовив Фродо. - А якщо хочеш його здихатись - допоможи мені. Ти вкажеш дорогу, але я не вимагаю, щоб ти йшов з нами до кінця.

Гррлум сів і допитливо глянув на Фродо з-під напівзаплющених повік.

- Він там, у себе, - заскрипів він. - Він завжди там. Орки тебе доставлять, вони тебе зустрінуть на східному березі ріки. Не проси Смеагорла. Бідний, бідний Смеа-горл пропав дуже давно. Відібрали у нього радісссть. Сме-агорл пропав зовссім…

- А може, ти її знайдеш, якщо підеш з нами, - відповів Фродо.

- Ніколи, нізащо!

- Встань! - велів Фродо. Горлум слухняно встав і позадкував.

- Говори! Коли тобі легше йти - удень чи вночі? Ми втомилися, але якщо ніч тобі більше до вподоби, вирушимо негайно.