— Е-е-е… нашої розробки… — і тут, перехопивши мій суворий погляд, він радісно й фальшиво додав: — Називається «Aluminum TAB», якщо хочеш знати.
— Не уявляю, як це розшифровується…
— Tape Automated Bonding.
— Надзвичайно пізнавально! Серйозна розробка? Якісь проблеми були?
Мама грюкнула на кухні тарілкою, і в моєму животі приємно буркнуло — та, на жаль, передчасно: першою на кухню почалапала кицька. Тато майже водночас зі мною зітхнув, бо теж усвідомив, що обідати поки що черга привілейованих членів родини, і промовив:
— У нас в інституті кругом самі проблеми. Коли нам за роботу інвестор перераховував гроші, бухгалтерка — чи здуру, чи з подачі генерального Рибицького…
Рибицького? То он звідки взялося це прізвище! Опецькуватий чоловік років п’ятдесятьох, що вчащає до Зиновія Самійловича…
— …дала номер заблокованого рахунку, тож гроші ми насилу здерли з неї два місяці потому.
— А скільки грошей перерахували? — щось таке сяйнуло в моїй голові.
— Як у контракті: перший внесок — інвестиція в розвиток проекту, а потім ще на різні дрібниці.
— А розмір інвестиції?
— П’ять мільйонів.
— У. о.?
Ми вже близько, близько! так гаряче, аж пальці пече!
— У. о., — холоднокровно підтвердив тато.
— А хто інвестор?
— Одна фірма гібралтарська…
— «Quantum Gibraltar»? — прохопилось у мене.
Тато зиркнув на мене з підозрою. З телевізора почулися короткі лункі сигнали: друга година.
— Вибачте, — мовила я, вислизаючи в коридор.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соло для комп’ютера» автора Тисовська Наталя на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ дванадцятий КАТАСТРОФА“ на сторінці 5. Приємного читання.