— Мене захитує, — відповів Рррр. — Тебе ніколи не носили в сумці?
— Ні.
— Мене теж. До речі, у тебе дуже нерівна хода, якась із підстрибом.
— От не знала!
Сперечаючись з археологом, Аліса зайшла у вокзальні двері й побачила квиткові каси. Вона знала, де їх шукати, бо археологи в майбутньому відновили майже весь вокзал. Правда, виявилося, що не все вони відновили правильно, але зараз це не грало ролі.
— Один дитячий, — попросила Аліса, простягаючи гроші у вікон це каси.
Кругле червоне обличчя касирки висунулося з віконця. Вона зміряла Алісу з ніг до голови і сказала:
— Така доросла дівчина, а хочеш зекономити на квитку. Доплатіть негайно вісім монет за повний квиток.
— Але ж я завжди їжджу по дитячому…
Тут Аліса затнулася, бо археолог підстрибнув у сумці.
— Ой так, звичайно, — мовила вона і полізла в кишеню по гроші.
Грошей лишалося зовсім небагато. Всього десять монет. — А коли відходить поїзд? — запитала Аліса.
Проте касирка нічого не відповіла й грюкнула віконцем.
— Касирки тут неввічливі, — сказала Аліса. — У нас таких нема.
Вона вийшла на платформу й зупинилася за залізним стовпом.
Вона не хотіла розгулювати на виду.
Поїзд стояв біля платформи, паровоз розводив пару, і нечисленні пасажири сідали на свої місця.
Дехто був ще зовсім сонний, щойно прокинувся.
Аліса вибрала вагон, у якому нікого не було, і мерщій пішла до нього.
Біля вагона стояв провідник у високому оранжевому капелюсі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дівчинка з Землі» автора Булічов Кір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ АЛІСИ Фантастична повість“ на сторінці 38. Приємного читання.