Розділ «Георгій Брянцев ГОЛУБИЙ ПАКЕТ»

— Заходьте! Заходьте! — голосно запросив він.

Увійшли капітан Дмитрієвський і лейтенант Туманова, дівчина років двадцяти двох. Вона ступнула раз, стала в положенні «струнко» і, приклавши руку до пілотки, відрекомендувалась:

— Товаришу гвардії полковник, лейтенант Туманова з'явилась на ваш виклик.

Бакланов мимоволі замилувався нею. У звичайній, але гарно припасованій червоноармійській гімнастьорці з польовими погонами, в куценькій шерстяній спідничці чорного кольору, в гарненьких хромових чобітках Туманова здавалась дуже молодою, стрункою і привабливою. На її хвилястому густому волоссі, зібраному ззаду в тугий вузол, насилу трималась пілотка. Орден Червоного Прапора і медаль «За відвагу» виблискували на гімнастьорці.

— Здрастуйте, Юліє Василівно, і ще раз здрастуйте! — привітав її Бакланов, узяв за руку, підвів до стола й посадовив на табуретці. — Як я зрозумів капітана, ви згодні?

— Так, — відповіла Туманова. — Я готова. Тільки б досвіду вистачило…

Бакланов лукаво і трохи сумно посміхнувся.

— Я не звик говорити компліменти. Не прибіднюйтесь… Зачиніть, будь ласка, вікно.

Капітан зачинив вікно і став осторонь, біля стіни.

— Чи все вам ясно? — звернувся Бакланов до Туманової.

— Все ясно. Наскільки тут можливо, я ознайомилась із справами й умовами горєловської групи. Докладу всіх зусиль, щоб справитись із завданням, — спокійним і рівним голосом сказала Туманова.

— Добре! — схвально озвався Бакланов. — Але я не хочу від вас приховувати: там можуть бути несподіванки. Нас дуже непокоїть одна обставина…

— Зрив передачі? — попередила його Туманова.

— Так! — і Бакланов подивився на капітана. Той стояв, розглядаючи карту. — І в даному випадку я навіть не знаю, що підказати, що порадити. Як ви гадаєте, капітане?

Дмитрієвський заглибився у вивчення карти й не відразу зрозумів запитання.

— Вибачте? — перепитав він у полковника.

Бакланов удруге виклав свою думку. Дмитрієвський вислухав його і, трохи зачекавши, відповів:

— Дуже важко що-небудь порадити. Доведеться орієнтуватись на місці. Нам ні з чого вибирати. Ми маємо явки, але позбавлені можливості перевірити їх.

— І в нас немає підстав не вірити Чорноп'ятову, — додала Туманова. — Він же не дає нових явок?