Розділ «ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА»

Іншого ясень в стіну важкомідним вістрям устромився.

Амфімедонт Телемахові влучив у руку й зап'ястя

Трохи дряпнув, ледь шкіри торкнувшися гострою міддю.

Списом довженним Ктесіпп над щитом у Евмея метнувши,

280] Ранив плече йому, – спис пролетів і ударивсь об землю.

Ті, що круг хитрого та промітного були Одіссея,

Гострі списи в женихів, націлившись, кинули разом.

Еврідаманта убив Одіссей тоді, городоборець,

Амфімедонта убив Телемах, свинопас же – Поліба;

285] Списом довженним своїм пастух, що корів випасає,

Вдарив Ктесіппа у груди і так, похваляючись, мовив:

«Син Поліферса глузливий! Отож-бо не слід так ніколи

Кидать безглуздо слова велемовні, – краще облиш їх

Вічним богам промовляти, вони ж набагато сильніші.

290] Це от за ногу волячу тобі, за гостинець, якого

Ти богорівному дав Одіссеєві, що повернувся!»

Так до Ктесіппа отой чередник промовляв. Одіссей же

Дамасторіда вже списом великим ізблизька ударив.

А Телемах Локріту, Евенора синові, втрапив

295] Списом в пахвину прямісінько й міддю пройняв його наскрізь.