Розділ «Частина третя КОЖНУ ХВИЛИНУ — В БОЮ»

І, здавалось, сама земля залізним голосом тричі вигукнула ім'я лейтенанта Крафта. Начальник табору насунув на голову високого кашкета і, натягуючи на руки рукавички, сказав:

— Зараз прийде. А у мене, пробачте, справи.

Незабаром з'явився лейтенант Крафт — опасистий молодий чоловік у золотих овальних окулярах на блискучому качиному носі.

— Мене викликав начальник, — задихаючись, проказав лейтенант Крафт.

— Ви потрібні нам, — сказав Біркнер.

Лейтенант Крафт опустився на стілець і витер хусточкою лоба.

— Я слухаю вас.

— Ви відбираєте полонених за наказом сто два? — спитав Біркнер.

— Я, тобто не один я.

— У вас що, цілий відділ?

— Ні. Я просто маю на увазі блокових капо, які подають мені попередні списки. А що сталося? — Крафт зняв і протер свої окуляри.

— Поки що нічого, — сказав Біркнер, дивлячись в очі Крафта. — Розкажіть нам докладніше, як ви ведете цю роботу.

З розповіді лейтенанта Крафта з'ясувалося, що все. вирішували блокові капо, які, до речі, не мали навіть приблизного уявлення, для чого вони відбирають людей. На прохання Біркнера лейтенант Крафт викликав одного з капо. Біркнер спитав у нього, як він одбирає полонених.

— Вибираю тих, котрі міцніші фізично, — відказав капо. — І щоб вони хотіли працювати для Німеччини.

Біркнер пробубнів щось нерозбірливе і відпустив капо. Потім Рудін і Біркнер зустрілися з керівником табірного гестапо Фіглем.

— Я приблизно знаю, для чого відбирають цих людей, — сказав Фігль. — Але я втручаюсь лише в тому випадку, коли в списки потрапляють потрібні мені люди. Тож усі претензії прошу адресувати лейтенантові Крафту. Ваш уповноважений — він, — з відвертою посмішкою сказав Фігль.

— Мені здається, що ви в цій важливій справі зайняли не найрозумнішу позицію, — сказав Біркнер.

— А ви прочитайте ваш наказ сто два, — розсердився Фігль. — Там недвозначно сказано, що по допомогу до гестапо слід звертатися, тільки коли це викликається необхідністю.

— А де ж ваше завжди притаманне офіцерам гестапо почуття відповідальності за все, що робиться в рейху? — в'їдливо спитав Біркнер.

— Для того щоб почувати відповідальність, необхідно знати, за що ти її несеш, — нахабно відказав Фігль. — Мету відбору я знаю лише приблизно.