— Ночуй, ночуй, голубе, — так само привітно сказала жінка.
— Я тут, — почув Кравцов голос свого бійця.
Кравцов ступив два кроки вперед і зупинився, стискаючи в кишені гранату. Він уже бачив силуети людей, що сиділи біля столу. В ці секунди напруженої тиші всі, хто був у хаті, крім Кравцова, розуміли, що зараз може скоїтися лихо.
— Ми з загону «Месник», — поквапливо сказав хрипкий. — Прибули для забезпечення, можливо, відомої вам зустрічі.
— Пароль? — з погрозою вимагав Кравцов і вийняв з кишені гранату.
— Стежка іде вгору, — сказав хрипкий.
— На горі повітря чистіше, — проказав Кравцов у відповідь частину пароля і відчув, що долоня, в якій він стискав гранату, стала мокрою.
— Ви що ж це, збожеволіли там у себе на острові? — зі злістю запитав той, що сидів за столом. — Тьотю Ганю, затули вікна і засвіти світло.
Жінка засвітила каганець і поставила його на стіл. Чоловік, що сидів за столом, глянув на бійця, на Кравцова з гранатою в руці, і нервово розсміявся.
— Ну й історія могла бути! Та сховай ти свою цяцьку… — сказав він Кравцову.
Кравцов поклав гранату в кишеню і сів. Тепер і він зрозумів, що могло трапитися, і важко дихав, спершись ліктями на стіл.
— Хіба ж це робота? — докірливо сказав той, що за столом. — Посилаєте людину без пароля, — він кивнув на бійця. — Ми ж могли пристрелити його ні за що ні про що. І вас теж.
— Це моя помилка, — тихо промовив Кравцов.
— Легко сказати — помилка, — бурчав хрипкий.
Тепер Кравцов розгледів його. Це був високий худий чоловік років під тридцять п'ять. Густі темні брови, чорні очі, руді вуса.
— Легко сказати — помилка, — повторив він. — Свої своїх могли перебити. Ну та хай уже, як кажуть, весілля не було, музики не грали. Ви по зустрічі?
— Так.
— Ми теж.
— Це ви їхали на мотоциклі? — спитав Кравцов.
— А хто ж іще? Ми ж обидва з документами поліцаїв з міської команди… Так от, зустріч відбудеться не тут. План змінився. Вранці у лісі, недалечко звідси, була якась перестрілка. А тут шастає грузовик з есесівцями. Всяке буває… Поїдемо до зруйнованого млина, за п'ять кілометрів звідси. Товариш Олексій уже там.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «"Сатурна" майже не видно» автора Ардаматскій Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша НАЗУСТРІЧ ВОРОГОВІ“ на сторінці 28. Приємного читання.