Розділ «Книга друга»

— У П'яченці найгірший театр на всю Північну Італію, — сказав другий тенор. — У тому жалюгідному сараї просто неможливо співати, даю вам слово.— Цей тенор звався Едгар Сандерс, а виступав як Едуардо Джованні.

— Шкода, що я не був там і не бачив, як вас закидáли стільцями,— не вгавав Етторе.— Ви ж обидва не вмієте співати по-італійському.

— Він просто бевзь, — сказав Едгар Сандерс. — Тільки те й знає, що кидатись стільцями.

— Усі тільки те й знають, коли ви двоє співаєте,— сказав Етторе.— А поїдете в Америку, то будете там вихвалятися своїми тріумфами в «Ла Скала». Та вам у «Ла Скала» й однієї ноти не дадуть проспівати.

— Я таки буду співати в «Ла Скала»,— сказав Сіммонс. — У жовтні співатиму в «Тосці».

— Підем послухаємо, Маку? — мовив Етторе до віце-консула. — Треба ж буде комусь їх боронити.

— Може, на той час прибуде на підмогу американська армія,— сказав віце-консул. — Вип'єте ще, Сіммонсе? А ви, Сандерсе?

— Гаразд,— відказав Сандерс.

— Я чув, вам мають дати срібну медаль, — звернувся до мене Етторе. — Що вам записали в поданні?

— Не знаю. Та й чи дадуть узагалі, ще не знаю.

— Напевне дадуть. Ото закрутяться коло вас дівчата в «Кова»! Заберуть собі в голову, ніби ви сам-один поклали дві сотні австріяків чи захопили цілу траншею. Повірте, що мої відзнаки далися мені нелегко.

— А скільки ви їх маєте, Етторе? — запитав віце-консул.

— Усі, які є,— сказав Сіммонс. — Задля цього ж і війну почали.

— Я мав отримати дві бронзові й три срібні медалі, — сказав Етторе. — Але затвердили тільки одне подання.

— А решту чому ні? — запитав Сіммонс.

— Ті операції не мали успіху, — відповів Етторе.— А коли операція не має успіху, медалей нікому не дають.

— Скільки разів ви поранені, Етторе?

— Тричі тяжко. Ось же в мене три нашивки. Бачите? — Він розправив рукав. То були паралельні сріблясті смужки на чорному тлі, пришиті до рукава дюймів на вісім нижче від плеча.

— Ви теж маєте одну, — мовив Етторе до мене.— Добре, коли їх маєш, повірте. Як на мене, то краще, ніж медалі. Даю вам слово, друже, мати три нашивки — це неабищо. На одну — і то треба дістати таке поранення, щоб три місяці пролежати в госпіталі.

— А куди вас поранено, Етторе? — спитав віце-консул. Етторе закасав рукав.