Розділ «Академія Ґейтена»

Зона покриття

— Учора ввечері вони повернулися на півгодини пізніше. Я піду скажу їй про це, якщо хочете.

— Не думаю, що їй від цього полегшає, — відповів Клай. — Вона сама мусить все подолати, от і все.

— Вона геть не володіє собою, правда, сер?

— А ти хіба ні, Джордане?

— Так, — тихо мовив Джордан. — Я сам не свій.

Зазирнувши у кухню в черговий раз, Аліса сказала:

— Може, це й на краще, якщо вони не повернуться. Не знаю, чи вони тепер перезавантажуються якось по-новому, але там якась чорна магія вуду. Я відчула це, побачивши тих двох сьогодні вдень. Жінку з книжкою і чувака з «Твінкіс». — І похитала головою. — Чорне вуду.

І перш ніж хтось бодай слово встиг промовити, вона знову пішла патрулювати коридор, теліпаючи кросівкою, прив'язаною до зап'ястя.

Директор подивився на Джордана.

— Ти щось відчув, синку?

Повагавшись якусь мить, Джордан відповів:

— Там щось було. Від цього у мене волосся на потилиці ставало дибки.

Почувши це, Директор повернувся до чоловіків, що сиділи по той бік столу.

— А ви двоє? Ви були набагато ближче.

Від необхідності відповідати їх врятувала Аліса. Вона влетіла в кухню з розпашілими щоками й широко розкритими очима, поскрипуючи підошвами кросівок на кахельній підлозі.

— Йдуть, — повідомила вона.

22

З вікна вітальні всі четверо спостерігали за тим, як мобілоїди схожими один на одний рядами піднімаються схилом Академічного пагорба, відкидаючи на зелену траву довгі тіні, що утворювали обрис гігантського цівкового колеса. Коли вони наблизилися до Арки Тонні, як її називали Джордан і Директор, ряди зімкнулися і здалося, що в останніх золотих променях сонця колесо водночас крутиться, звужується і застигає.

Аліса була не в змозі обходитися далі без своєї кросівки. Зірвавши свій талісман із зап'ястя, дівчина почала енергійно його стискати.

— Вони побачать, що ми зробили, і підуть геть. — Вона говорила тихо й швидко. — До цього вони дотумкають. Якщо вже вони знову беруться за книжки, то для цього їм вже точно клепки не забракне.

— Побачимо, — сказав Клай. Він був майже впевнений у тому, що мобілоїди підуть на Тонні-філд, навіть якщо побачене там стурбує їхній дивний груповий розум. Невдовзі впаде ніч, і йти їм більше нікуди. Із глибин пам'яті зринув рядок колискової, яку співала колись йому мати: «Маля моє втомилося за день».

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зона покриття» автора Кінг Стівен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Академія Ґейтена“ на сторінці 33. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи