Розділ «VIII»

Захар Беркут

Поки боярин вернувся зі свойого невдатного посольства, Максим сидів у його шатрі і прислухувався та думав, що йому робити. Коротка стріча з Мирославою була світлою хвилею серед пітьми його невольництва. її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті - все те немов вирвало його 8 темного гробу, повернуло йому життя.

Він чув, як вертала його давня смілість і надія. Спокійно, але з ясними думкалю дг»жядався він боярина.

- Так ти тут? - скрикнув боярин, вступаючи в намет.- Бідний хлопче, даремно я старався о твоє увільнення. Завзятий твій старий! Хоч сивий, а дитина.

- А хіба ж я не казав тобі, боярине, що даремне твоє старання? - відповів

Максим.- Ну, але що ж таке сказав мій батько?

- Казав, що будуть битися до остатнього духу, та й годії «Або ми,-каже,-всі поляжемо, або ви».

- Мій батько не на вітер говорить, боярине. Він звик добре передумувати, заким що говорить.

- Вже я то бачу, що він хоч потроха, а правду каже,- мовив неохітно боярин.-

Але що діяти? Все-таки боротьба тухольців з монголами нерівна. Сила солому зломить, що кажи, те й кажи!

- Ей, боярине! Є способи на силу! - відмовив Максим.

- Ну, ну, бачив я їх способи! Моя дочка, запалена голова,- ви вчарували її, то певна річ,- навчила їх робити метавки. Будемо тут мати градок каміння завтра, але не дуже шкідливий градок, бо не вміли добре виплести шнурових пружин.

- А крім метавок, думаєш, не мають іншого способу?

- Не знаю. Бачиться, нема. А втім, недовго й чекати - рано побачимо. Тільки лихо моє з Бурундою; конче налягає: шукай та й шукай способу, щоб завтра рано вивести нас відси без бою і без страти часу. А тут тухольці вперлися, мов цапи рогами. Ну, та що мені зробить? Як не можна, то не можна!

- Ні, боярине, так не кажи! Поки що ти все-таки в монгольських руках, так само, як я. Мусиш волити їх волю.

- Але що ж я їм удію?

- Я, може, міг би тобі стати в пригоді, боярине. Я вдячний тобі за твоє нинішнє милосердя наді мною. Коли хочеш, то я послужу тобі сьогодні.

- Ти? Мені? - скрикнув здивований боярин.- Що ж ти можеш зробити для мене?

- Я знаю стежку з сеї кітловини, безпечну а скриту, про яку не знає ніхто в

Тухлі, окрім мойого батька й мене. Стежки тої не пильнують. Туди можна вивести відділ монголів наверх і обсадити ними вивіз, а тоді легка річ буде розвалити засіки й вийти з сеї долини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Захар Беркут» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VIII“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи