– Легко тобі сказати.
– Ну, якщо боїшся, то я пошлю! Та ще й не так!
– А при чому ж тут ти?
– Як – при чому? Катре! Хіба не розумієш?
– Не розумію.
Івасеве обличчя почало поволі рожевіти. Він зніяковіло пробубонів:
– Ну, я думав, що ти давно здогадалася… Я ж кохаю тебе, Катрусю! Розумієш – кохаю!
Катря прихилила голову до його грудей, прошепотіла радісно:
– Голубе мій! І я тебе… Ось тобі хрест! І ніякі хуржики тепер мені не страшні!
Вона перехрестилася і знову припала до нього. А Івась узяв її голівку в руки і почав цілувати – і в рожеві щічки, і в ясні очі, і в малинові вуста.
– Люба моя! Єдина! Я такий щасливий!
Вони обоє були щасливі і довго ще стояли на перекидному дощаному мосту під стрімкими валами козацької фортеці. І хоча тут повівав дошкульний морозний вітерець, їм було тепло: їх зігрівало щире юне кохання.
Лиш коли сонце сіло за дахи будівель на горі, Катря сплеснула руками.
– Ой Боженьку! Як пізно вже! Ходімо, Йвасю! Бо Хуржик, мабуть, давно виглядає нас і зичить нам чортів і в живіт, і в печінку!
Розділ другий
1
Великдень видався ранній, але сніги вже зійшли з землі, і люди раділи весні.
У понеділок, на другий день Великодня, в корчмі бунчукового товариша Михайла Оріхівського зібралися лубенські та засульські чумаки.
Зібралися вони на раду, – тому сторонніх у корчму не пускали. Платили оптом – за вечір.
За довгим столом, заставленим різними наїдками, жбанами з пивом, череп’яними кухлями, чарками та плесковатими пляшками з горілкою, сиділи поважні чоловіки – в сукняних чумарках, підстрижені «під макітру», трохи вже захмелілі, і вели розмову про наступну поїздку до Криму по сіль.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чумацький шлях (збірник) » автора Малик Володимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чумацький шлях“ на сторінці 23. Приємного читання.