Розділ «IIІ»

– Чи чули новину? – почав о. Артемій. – Бісмарк полетів, полетить і Капріві!

– Куди ж він полетить? – спитав насмішкувато о. Порфирій. – Чи в вирій, чи хіба, на місяць?

– З місця полетить! Це по газетах видно, – сказав о. Артемій.

– Щасливої йому дороги! А вам, о. Саво, не шкода того Бісмарка та Капріві? – спитав в о. Сави о. Порфирій.

О. Сава передивлявся тільки єдиний журнал «Єпархиальные ведомости» та й то не все читав, а тільки той одділ, де писалось про награди. Він не читав навіть «Света», вперше почув про якогось Бісмарка й тільки махнув рукою та й промовив: «На здоров’я! нехай летить, аби ми на стільцях сиділи».

– Невже вам його не шкода? – спитав насмішкувато о. Артемій в о. Сави.

– А чого мені його шкода? Хіба він мені сват чи брат? Як полетів з місця, то другий на його місці сяде. «Ворона з місця, сокіл на місце», – сказав о. Сава.

О. Артемій розвівся про прусську політику, говорив гаряче, з запалом, виніс останній номер газети, голосно прочитав ті виписки з німецьких газет, в котрих німці ганили Росію.

– Боже мій! Що це буде? Що це буде? – гукнув о. Артемій і при тому схопився з місця, вхопивсь обома руками за голову й з пафосом бігав по столовій та репетував: – Це все не доведе до добра! Що ми в світі божому будемо робити, як буде война? О. Саво, що ми тоді будемо робить?

– Нічого. А що ж ми будемо робить? – обізвався о. Сава.

– Як то нічого? А як сюди прийдуть пруссаки та застукають в ваші двері? Що ви тоді робитимете? Га?

– Хто його знає, що я тоді робитиму. Мабуть, візьму табатирку, встромлю в неї пучку та понюхаю табаки, як оце тепер, – сказав о. Сава, котрому і в сні не снились ніякі пруссаки.

О. Сава й справді витяг з кишені табатирку, всунув в неї пучку й понюхав табаки.

– Ото добрі ліки од пруссаків! кращі, ніж рушниці та гармати, – обізвався о. Артемій з сміхом.

«Чого він бігає та галасує? – думав о. Порфирій. – Неначе ті Бісмарки та Капріви вже штрикають його ззаду списами та підсмалюють вогнем. Чудний чоловік!»

– А як застукають пруссаки в мої двері, то я двері запру, – сказав о. Сава.

– А як вони виставлять ваші двері? – спитав о. Артемій.

– То о. Сава сховається на піч, – промовив о. Порфирій.

– А як вони застукають вас і на печі? – спитав в Сави о. Артемій.

– То я тоді скажу їм: ідіть собі к бісовому батькові туди, звідкіль прийшли! – одгрібався о. Сава.