Розділ «II»

– Спасибі вам, спасибі! – дякував писар, виходячи на ґанок.

І матушка, й Ватя, і сам о. благочинний випровадили гостей аж на ґанок.

Йдучи через двір, писар все заглядав в загороду та в повітки. Вже він з жінкою вийшов за ворота, та й спинився, і все через тин зорив по дворі та дививсь в одчинені ворота повіток.

– Чого це ти так зазираєш в загороду та в повітки? Чи не набачив там якого дива? – спитала писарша в свого чоловіка.

– Щось о. Артемій і матушка дуже ласкаві до нас сьогодні. Чи не зайняв часом батюшка на своїй луці в спашу мужицькі воли або коні та, мабуть, буде просить, щоб в волості нагнали мужиків та здерли викуп за спаш.

– Ой ти, солопій! А ще й маєш себе за розумного чоловіка, – сказала писарша. – Які там воли та коні? Це вони так тупцюють коло нас, щоб залучить жениха для своєї Ваті. Адже ж брат затого скінчить університет! Хіба ж ти не примітив, як я на тебе моргала й очима, і бровами?

– Коли ж ти моргала? – спитав писар.

– А як Ватя принесла мені стакан чаю й сіла коло мене по другий бік. Ой ви, чоловіки! А ще маєте себе за розумніших од жінок.

Весела й проворна писарша помалесеньку штовхнула ліктем під бік свого чоловіка. Тут на самоті вона стала знов веселою, жартовливою сільською молодицею.

– Я й примітив, як ти моргнула носом на мене, але мені здалось, що тебе муха вкусила за ніс, – сказав писар.

– Муха вкусила… Тюхтій ти! Не тямиш ти, до чого воно йдеться. А я швидко постерегла, чого їм треба.

Писар одначе задумавсь.

– А що буде, як з того нічого не вийде?.. – промовив писар неначе сам до себе. – А що буде, як часом діло піде напереверт?

– Нічого не буде. Наїмося, нап’ємось та й додому підемо, як і тепер йдемо. От що буде, хоч би діло пішло й напереверт або й сторч.

– Еге… – обізвався писар і знов задумавсь, – коли б часом ті пироги, ті наїдки та напитки не вилізли нам боком, – сказав він трохи згодом, – отець благочинний закиркуватий і мстивий…

– А чого їм лізти у бік? Хіба пироги благочинної подуріють чи збожеволіють, щоб їм вилазить нашими боками? – говорила й реготалась разом весела писарша.