І Добрість так в біді і в лісі так стоїть.
Нехай гострить свою, мов бритву, доля косу,
А Добрість вигляда, як камінь з-під покосу:
Наскочить на його коса, задзеленчить…
Хрусь надвоє!.. мов скло, а камінь все лежить!
Нехай, як хоче, море грає,
Нехай роз'юшений так, як бугай, Нептун
Тризубцем байдаки і човни вивертає, —
А човник Добрості, шамкенький, мов цвіркун,
Як селезень, на дно за качкою пірнає
Та вп'ять звідтіль наверх без шкоди виринає —
До берега ставка ціленький допливає.
Не любить Добрість сліз. Буває черваку
Всього, як кажуть, на віку!
Бува, що і її зле панство зневажає,
Мов товарякою, так нею повертає, —
Чи вже ж і голосить? І, в лихоті своїй
Розприндившись, скакать у яму їй живій?
Здихне там нищечком під ніс собі до Бога,
Із лиха заспіва, та й за своє, небога:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Байки » автора Гулак-Артемовський Петро на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Справжня добрість. Писулька до Грицька Прокази“ на сторінці 3. Приємного читання.