Розділ «Легенди»

їх заглушає лютий брязкіт зброї

і сурми військові…

Ой, що за гук?

Навіщо ти ударив військової?

Не хочу! Годі! Не вражай! Я знаю,

за віщо ти ненавидиш мене.

Ти згадуєш, що я був пастухом

і став царем, а ти вівчар і досі.

Ти згадуєш про свій славутний вчинок,

як ти звалив пращею філістинця.

Дитино ти, дитяча в тебе й зброя!

Ти, може, хтів улучить горобця,

а дав господь, що влучив Голіафа.

Ох, що за погляд! Мов з пращі камінчик!

Ти от за що ненавидиш мене:

що ти мені не зброєю сподобавсь,

а тільки арфою, що я тебе тримаю

не тільки по неволі, бо ти сам

займаєшся святим огнем, як граєш

перед царем безумним. Жаль тобі