Розділ «Легенди»

против одного руху твоїх рук?

Я тільки вмів людей перемагати,

а ти самого духа переміг.

Чи заздрісно тобі на сю корону,

сю багряницю, сеє берло? Хлопче,

повір мені, без них я щасливішим

і кращим був в той час, як пас отари

на батьківських зелених полонинах.

Не гнулася моя висока постать,

і не тьмарився мій веселий погляд,

я простий був і думкою, і серцем.

Гай, гай! Чи міг же хто тоді подумать,

що і Саул колись пророком стане?

Отак, так грай! Нехай бринить легенько,

лагідно арфа. Се ж немов дзвіночки

моїх отар… Се мов гірські потоки…

Я вже було й забув їх любий гомін.

Тут у дворці я чую інші гуки,

а в гори я виходжу лиш на бій:

тоді не чутно гомону потоків —