всім байдужий, недужий ізгой?
Світ безкраїй, безмежний, широкий,
має тисячі, тисячі міст.
Де задержить утомлені кроки
занімілий, задуманий гість?
Світ багатий, розкішний, привітний
має тисячі, тисячі міст.
Та одначе є люди самітні,
мов заблукані птахи без гнізд.
О, не витримав стільки би другий,
він надію поніс у душі.
Хай його відцуралися други
та покинули товариші.
Відійшли, не лишився з них жаден,
залишили самого в журбі.
Кожний день, кожна ніч силу краде…
І все сам, і все сам у юрбі.
Хоч надія у серці не гине,
на чолі незатерте тавро:
це чужинець, чужинець, чужинець,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поза збірками » автора Антонич Богдан-Ігор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пісня про ізгоя“ на сторінці 2. Приємного читання.