Вона ще каже, а я вже долі лежу й шию наставив: «Сідай, моє золото, мостись, моє серце»... І повіз на шиї... І возив... І по горах, і по долинах, по всіх українах... Возив і в сльоту, і в мороз, і в спеку. Часом духу вже в мене не хвата, от-от впаду, а трохи вона скривиться, то де та сила візьметься – знов порхну так, аж залускотить. Возив, поки їй надокучило. «Обридла мені та гулянка, зсади мене швиденько»! Я поспішавсь, а був дуже зморений, аж в очах мені зеленіло, і хоч не впав, а не вдержався, трохи похитнувся і схитнув її злегенька...
Та знов у плач.
– Що ж вона? – питаю.
– Розгнівалась. «Зателепа!» – гнівається. – «Плюгаш безмозкий... Бецман... вайло дурне!»
Пригадує та вилічує, як вона його шанувала, та з жалю аж труситься.
– А ви ж що їй на те?
– Я прошу: серце, вибач мені...
– Та й моторяка ж з вас! – сміюся. – «Вибач, серце!» Коли б мене, я б перед нею не замружив ока, я б таку дзундзуриху добре приборкав!
– Як свою Гапку?
Отаке бісеня, здається, спантеличився з скорботи, а не забува, що й Гапка не щодня свята...
– Що вам та Гапка на заваді? – кажу. – Не за Гапку річ, а за вашу кралю... Так оце кажете ви їй «вибач, серце», а вона?
– Одвертається та кепкує: «Зателепа, вайло, потрощив мені усі кісточки». А далі вже й не озивається. Прохав, плакав гіркими, благав, та благаючи й кажу: рад би для тебе надвоє перерваться. А вона тоді: «Ану, перервись надвоє!» Я трохи не до неба підскочив, що хоч промовила до мене, і в один черк так перервавсь, що половина мене коло її ніжок, а половина геть на одшибі опинилась.
– Вжахнулась? – питаю.
– Не вжахнулась! – зітха важенько. – «Оце і всього того дива?» – кепкує. – «Що-то перерваться надвоє! Дурниця, пустяковина... Коли б начетверо!» Я зараз начетверо...
– Вдовольнили кралю?
– Не вдовольнив... «Чому, каже, не навосьмеро?»...
– Ви навосьмеро?
– Я навосьмеро...
– Догодили-таки?
– Подивилась й зморщила носок... «Що-то таке? Якісь мотлохи, чи що? Локшина якась! тьху! Яке ж погане! Нехай мої оченята й не дивляться»... Пішла і... заспівала...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чортова пригода» автора Вовчок Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чортова пригода“ на сторінці 8. Приємного читання.