Розділ «ЛИСТ МАГИСТРА ГЕОРГІУСА ЗІ ЛЬВОВА З РУСІ ДО МАГІСТРА МИКОЛИ ЧЕПІЛЯ З ПОЗНАНІ, ЯКИЙ МЕШКАЄ У РИМІ»

(від 6 лютого 1478 року)

Високоповажному мужу, магістру Миколі Чепілю із Познані, який нині живе в Римі, покровителю і другу єдиному

1477 року, 26 листопаду в Гейлічці, в (…) пан Грегоріус (…)

…якнайліпша доля ваша і нехай все завершиться на втіху вам. І якщо моя доля буде неприхильною, внаслідок чого все частіше (…) я радий, що доля найдорожчого друга (…) і багата. Доля вибрала мене, охопленого страхом і злим словом більше (…) так що те небагато, що маю, і що хочу заробити в ці дні, дістаю не без великих труднощів, не без тяжких хвилювань, не без великої роботи. І рідко в який день я спокійний, без печалі і турботи тяжкої з’їм свій хліб. У мене не вистачає засобів, тому я прошу консула [знайти] якийсь засіб, завдяки чому я міг би вести життя мирне і тихе на батьківщині. Якщо стане в ваших силах, щоб я, послуговуючи кому-небудь, отримав бенефіцій на батьківщині, то я прошу усіма силами – порекомендуйте мене, і ліпше всього якому-небудь кардиналу чи єпископу, який захоплюється астрологією, або тим, хто хоче прикрасити свою курію астрологом, так як поступають найчастіше. Мені не буде важко служити навіть два чи три роки і заглиблюватись в таємниці народження і давати інші прогнози, від яких у такому захваті так багато прелатів, аби лишень я зміг щонебудь отримати, щоб у майбутньому я зміг вести спокійне життя і віддатись лікарським студіям. Я прибув до Болоньї для навчання з невеликою кількістю грошей. Я міг би багато в чому процвітати, якби не клопотався самим необхідним. В цих мольбах, які я супроводжую нагадуваннями, я прошу: будьте моїм батьком і моєю матір’ю, щоб я зміг [пом’якшити] жорстокість моєї долі – подумки хоча б, – порадою вашою і підтримкою. І я буду в силах дочекатись того щасливого дня, в який я зможу сказати: нині я спокійний, з’їдаючи хліб свій без сліз, і відламуючи від нього спраглому. Я дивуюсь і не перестаю бути враженим, що від моєї колиски завжди того хорошого, чого я добивався, я досягав з великими труднощами і важкими стражданнями.

Нині, коли в розквіті моя молодість, я переношу все легше, однак мене страшить майбутнє: як уникнути його в належний час. Яка користь від того, що людина все знає, якщо вона бідна і вбога. Мені боляче, що мудрість постійно виважують ступенем обірваності. Куди не повернусь – я завжди чужак в домі мінливої фортуни. Я подивився гороскоп свого народження, в якому знак міста Риму падає в дім матеріальних благ. Хазяїн його розташований успішно на своєму місці. Для мене це було доброю надією, що там мені буде добре. Однак необхідно підкорятись тягарю тіла і зберігати природні умови, оскільки не йдуть від крайності до крайності, якщо не (…). І я посилено прошу, якщо є можливість, зваживши все додатково і поміркувавши, порадьте мені інших покровителів своїх і через листа (…). Я дуже сподіваюсь, що випрошу у підхожий час лекції з астрології, одначе, що мені з неї, якщо не буде довгим моє [життя] (…). Якби залишаючись у курії, і послуговуючи кому-небудь, я випросив якусь платню на батьківщині, я б, залишивши все, негайно заняттям в Болоньї (…)

Я направляю вам мій прогностик на наступний рік, який, благаю, прийміть прихильно, і мене порекомендуйте.

Бувайте здорові. Дано в Бононьї, Діви Доротеї [6 лютого], 1478.

Магістр Георгіус із [Львова] із Русі, в бурсі.

Повідомляю, що якщо захочете послати листа, [це можливо] швидко зробити через школярів, які вивчають медицину, нехай спитають про магістра Георгіуса, Болонського астролога; вони відразу ж будуть сповіщені.