Скаламутили воду
В тихому Дунаю.
Бодай сірі гуси
З пір’ячком пропали,
А що нас розлучили,
Як голубів пару.
Як ми кохалися,
Як зерно в горісі,
А тепер розійшлися,
Як туман по лісі.
Микита. Ну, вже завели гарної! Хай вам враг з такою піснею!
Маруся. А ти заткни вуха та й не слухай.
Микита. Ба ні ж, завили неначе по мертвому!
Маруся. Я знаю, чому тобі по нутру ця пісня.
Микита. Ти знаєш з носа та в рот!… (Сміється).
Маруся. «Засмійся, Матвійку, дам копійку».
Микита (з серцем). Що ти сказала?
Маруся. Те, що чув! Хіба ти оглух?
Микита. Щоб тобі язик всох!
Маруся. «Бог – не дитина, не послуха дурного литвина!»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дай серцеві волю, заведе в неволю» автора Кропивницький Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІЯ ДРУГА“ на сторінці 8. Приємного читання.