Розділ «ДIЯ ТРЕТЯ»

Бублейниця. (наближається). Ба не брешу, бо докажу! Бреши сама з собаками.

Башмачниця. Ой, люди добрi! Хто чув, хто бачив, щоб моя мати сидiла в острозi? (Пiдходить до кожної мiщанки й питає). Ти бачила, як сидiла моя мати в острозi?

Мiщанка. Нi.

Башмачниця. (до другої мiщанки). А ти докажеш?

Мiщанка. Нi!

Башмачниця. (до третьої). А ти докажеш?

Мiщанка. Нi, не докажу!

Башмачниця. (до Горпини). А ви докажете?

Горпина. Нi, не докажу!

Башмачниця. (питає усiх i обертається до бублейницi з кулаками). Що ж ти менi кажеш, що моя мати сидiла в острозi, коли нiхто не докаже? Що ж ти, сяка-така, обговорюєш мою матiр i всю нашу рiдню?

Бублейниця. Присягаюсь i божусь, падаю на колiна до братської богородицi (падає на колiна), що твоя мати сидiла в острозi, що твою матiр били жиди патинками по мордi.

Башмачниця. Падаю на колiна (стає на колiна), присягаюсь i божусь, що ти брешеш, що ти набрехала на мою матiр. Брешеш, брешеш, брешеш, сибiрна!

Тим часом Гострохвостий виходить з хати i приводить катеринщика.

Катеринка грає й перебиває лайку.

Всi. Де це музики взялися? Хто це найняв?

Гострохвостий. Це я, це я найняв, щоб Горпинi Корнiївнi веселiшi були iменини. Як маємо лаятись, давайте лучче гуляти!

Всi. (схвачуються). Давайте лучче гуляти або танцювати!

Горпина. Авжеж танцювати веселiше, нiж лаятись. Розступiться, куми мої милi! Горпина Корнiївна гуляє.

Всi розступаються на обидва боки.

Бублейниця й Башмачниця розходяться на обидва боки й показують одна другiй кулаки.