Розділ «ДIЯ ПЕРША»

Горпина. Та хто ж це такий? Та скажи-бо, сестро!

Євдокiя Корнiївна. Не скажу, нехай кортить.

Знов дзвонять до церкви.

Сидiр Свиридович. Ой, уже вдруге дзвонять! Їй-богу, втеряю вечерню. (Бере шапку i йде. Горпина його доганяє й тягне до стола).

Горпина. I годi вам, годi. От уже наспiваєте! Шипить, як старий гусак, а йому здається, що вiн спiває.

Євдокiя Корнiївна. Та не слухай, сестро! Ото в дяка добра табака, якась не проста, заморська, то вiн бiжить нюхнути з дякової табатирки.

Горпина. Знайшов добро. Сiдайте-бо та побалакаємо, та вип’ємо по чарцi. (Тягне його й садовить).

Сидiр Свиридович. Ото дав господь ручки! Аж мої кiстки трiщать.

Горпина. Химко!

Входить Химка.

ВИХIД 6

Тi самi й Химка.

Горпина. Побiжи, Химко, в церкву до дяка, нехай дяк дасть хазяїновi на один нюх табаки.

Химка. Чого? Табаки? Хiба ж я дурна, щоб за чортзна-чим бiгала, та ще й до церкви! Вже цi тiтка вигадають! (Виходить).

ВИХIД 7

Тi самi без Химки i Євфросина.

Євфросина (входить в свiтлицю. Побачивши Горпину, йде до неї i гордо вiтається). Добривечiр, тiтко! Це ви до нас в гостi?

Горпина. Авжеж бачите, небого! В гостi прийшла.

Євфросина. Ходила оце гуляти та купила щось задля вас, мамо.

Євдокiя Корнiївна. Що ж ти купила? Чи не черевики?