Розділ «З подорожі до Гарца»

Отак я й тебе обійму;

Як сурма, було, загукає,

Затулюю вуха йому!…

На Гарденбергу

Давні сни мої, повстаньте!

Серця брамо, відчинись! —

Красні співи, сльози туги

Дивно з серця полились.

Я піду між ті ялини,

Де джерело виграва,

Де олені горді ходять,

Де мій любий дрізд співа.

Я зійду на тії гори,

На ті бескиди стрімкі,

Де на замку на руїнах

Грають промені палкі.

Там я сяду собі тихо

І згадаю ті часи, —

Давніх лицарів хороших,

Час минулої краси!