Бояриня
тепер, як «втихомирилось», ти їдеш
туди ясного сонця заживати,
що не дістали руки загребущі,
та гаєм недопаленим втішатись.
На пожарині хочеш подивитись,
чи там широко розлилися ріки
від сліз та крові?
Степан
Ти тепер картаєш…
А як сама колись мені казала,
що ти прийняти можеш тільки руку,
від крові чисту?
Оксана
Правда, я казала…
Ми варті одне одного. Боялись
розливу крові, і татар, і диби,
і кривоприсяги, й шпигів московських,
а тільки не подумали, що буде,
як все утихомириться… Степане,
дай руку!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „V“ на сторінці 10. Приємного читання.