Бояриня
то треба ж якось їй давати раду.
(Іде в терем.)
Степан підходить до Оксани і стиха цілує її. Вона прокидається.
Оксана
Се ти, Степане? Бач, мені приснилось,
що місяць ясно-ясно засвітив
у батьковім садочку…
Степан (удавано веселим голосом)
Місяць, люба?
Се дивно, бо якраз на тебе сонце!
Оксана
Що ж, може, там ясніше світить місяць,
ніж тута сонце…
Степан
Не журись, Оксано,
ось хутко знов побачим, як там світить
і сонечко, і місяць на Вкраїні.
Оксана
Се ж як? Хіба умру? Тоді запевне
душа полине…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „V“ на сторінці 7. Приємного читання.