TextBook Б е з р о д н и й. Людину-то я чую… От ви менi дорогi не таланом своїм, не тим, що на його збирається люд, а своєю ясною вiрою у людей i в святу справу, своєю чистою як кришталь душею…
Л у ч и ц ь к а. Не хвалiть… не стою…
Б е з р о д н и й. В вас про себе i думки нiколи нема…
Л у ч и ц ь к а. Не хвалiть, не хвалiть… Не та я…
Б е з р о д н и й. Ви нi перед якою жертвою не зупинитесь…
Л у ч и ц ь к а. Не та я… не та я, кажу…
Б е з р о д н и й. Та, та! Ви не одступитесь од рiдного дiла…
Л у ч и ц ь к а. Голубчику, рiднесенький! Не знаю… Боюсь, щоб ви й у менi не зневiрились…
Б е з р о д н и й. Зроду-вiку! Я тiльки тут i спочиваю душею…
Л у ч и ц ь к а. Спасибi!.. Дай боже! От ви ще новий ланцюг, який мене в'яже до дiла… (Усмiхається). Глядiть же, щоб лиха сила його не порвала… (Хутко встає). Не вирве, не вирве, друже!.. Пора, мiй вихiд… (Виходить).
За нею Безродний.
(Гирявому). Менi, здається, з того боку?
Г и р я в и й. Так, з третього плану.
Лучицька iде за лаштунки, Безродний за нею.
В И Х I Д ХII
Квятковська та Безродний.
К в я т к о в с ь к а (примiтивши Безродного, мов ненароком набiгає на нього з уборної). Таточко? Ах, даруйте, простiть!..
Б е з р о д н и й. Вибачте: я винуватий, на дорозi стою…
К в я т к о в с ь к а. Ох, як я перелякалася! (Бере. його руку). Гляньте, як серце стукотить…
Б е з р о д н и й (не дає руки). Хiба я такий страшний?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Талан » автора Старицький Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДIЯ ПЕРША“ на сторінці 13. Приємного читання.