Розділ «ТРЕТЯ ГЛАВА»

Лежиш на хутрі ночі тепла й вірна. Мудре коло

життя довершено. За смерть сильніше лиш кохання.

24 травня 1936

Молитва за душі топільниць

Ми – зводники дівчат, коханці перемовні,

ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі,

за тих, що нас поїли дурманом любовним,

за наших жертв молімось, нещасливі душі!

На дні слизький і мокрий місяць – шлюбний перстень,

і сонце тут холодне, мов загаслий камінь.

Танечниці підводні, наші давні сестри,

дельфінів обіймають мертвими руками.

О ти, що стелиш море зорями і мохом,

у небо не бери дівчат з цвітучих мушель,

зійшли найбільшу ласку – забуття усього,

в коралі заміни топільниць білі душі!

17 грудня 1935

Посли ночі

Причалив човен сонця в пристань – у вікно на дубі

і кинув на прощання сім червоних весел.