Розділ «3. Т. Драйзер - майстер реалістичної прози. Особливості творчого методу»

У 20-х роках буржуазна преса США оспівувала "процвітання" країни. Серед потоків і наперекір лестощам з'явилася книга, яка розкрила правду про те, що приховується за фасадом видимого благополуччя. Вона називалася суворо і просто "Американська трагедія" Т. Драйзера.

Горе життя простої людини в Америці завжди хвилювало письменника-гуманіста. Уся його творчість пройнята відчуттям трагізму долі людей із народу.

Сюжет, покладений в основу роману "Американська трагедія", зацікавив митця ще на початку його літературної діяльності, коли опублікував "Сестру Керрі". Працював над "Американською трагедією" 5 років, з 1920 по 1925 рік.

Елен Драйзер пригадувала, у письменника був рукопис, названий "Американські трагедії". Там містилися описи 15-ти випадків, подібних до того, який показано в романі. І для кожного з них характерним було прагнення американських юнаків розбагатіти, одружившись на багатій дівчині. Заради цього вони йшли на злочин.

Вивчивши ці матеріали, прозаїк вирішив взяти за основу історію вбивства 1906 року Честором Джиллетом його коханої Грейс Браун. Процес цієї справи був тоді оприлюднений і в "Американській трагедії", у якій автор використав документи і факти газетних публікацій.

Т. Драйзер не лише показав прагнення здобути легке щастя, а й розкрив вади системи.

"... Это была особенно правдивая история о том, что жизнь делает с личностью и как бессильна личность против нее. Моей целью было не морализировать - да простит Бог, а дать, если возможно, фон и психологию действительности, которые если не оправдывают, то как-то объясняют, как случаются такие убийства, а они случаются в Америке с поразительной частотой".

Письменнику вдалося показати відповідальність суспільства за знищення доль пересічних американців. Поклоніння культу долара привело до трагічної загибелі двох молодих людей, які могли б бути цілком щасливі.

Головний герой роману - Клайд Гріффітс - звичайний американський юнак (ця типовість і губить героя). Доля Клайда трагічна саме тому, що він засвоїв закони буржуазної Америки і, по можливості, виконував їх. Клайд - син вуличних проповідників - не любив заняття своїх батьків, оскільки і його примушували разом з іншими людьми співати псалми під час виступів його батька. "Другие мальчики не занимались такими вещами, и к тому же в этом было что-то жалкое и даже унизительное", - думав Клайд. Клайдом оволоділа мрія "вибитися в люди" у нього було прагнення легкого життя. "Клайд был столь же тщеславен и горд, как и беден. Он был из тех людей, которые считают себя особенными, не похожими на других". "Мечтал о том, как он выбился бы в люди, если бы ему повезло, о том, куда бы он поехал, что повидал бы и как по-иному мог бы жить, если бы все было не так, а этак".

Клайд пішов працювати помічником продавця содової води, потім розсильним в готелі. Саме в готелі він був уражений розкішною атмосферою і "легкістю заробітку", коли отримав перші чайові. Терой почав приховувати від матері справжню суму чайових, щоб мати можливість гарно одягатися - і якнайшвидше. Його все більше вабило яскраве життя, краса, нехай безсоромна, суто плотська, оголена й доступна (ніч, проведена з дівчиною в одному із готелів). В душі Клайда відбувалися суперечки, але він заспокоював себе тим, що заробляв гроші і ладен розпоряджатися ними як захоче. Юнак вирішив знайти собі одну дівчинку. Нею стала Гортензія, яка все ж надала перевагу чоловікам і юнакам більш досвідченим, які не так легко підкорялися б їй. Клайд помічав, що Гортензія ставиться до нього нещиро і байдуже. Клайд змушений був "зникнути", виїхати з міста після аварії, коли вони з хлопцями взяли в готелі автомобіль і збили при цьому людину. Клайд, зрозумівши, до чого приведе арешт, - усі його мрії про радісне життя закінчаться ганьбою і, певно, ув'язненням до тюрми - кинувся тікати.

Подальше його життя було пов'язане з родиною дядька - Семюела Гріффітса (брат дядька), який мешкав у Лікурзі. Дядько влаштував Клайда на фабрику по виготовленню комірців, якою керував син Гілберт. Дядько Семюел давно вже не підтримував зв'язків з братом, якого вважав жалюгідним невдахою, а от його син - Клайд - видався Семюелові симпатичним, сподобався. Клайд завідував цехом, куди прийшла працювати Роберта Орден. Вона вирізнялась з-поміж робітниць, Клайд вирішив познайомитися з нею. Він відчував себе щасливим поряд з дівчиною, але за однієї умови - не одружуватися. Клайд перебував ніби під гіпнозом: він одружиться на дівчині із кола Гріффітсів. Це допомогло б, на думку юнака, здійснитися його мрії. Роберта цілком залежала від нього, і, хоч вона була "чистою дівчиною строгих правил", Клайдові пощастило домогтися її недорогими подарунками, які він робив для Гортензії, а щирими почуттям Роберти до нього.

Зустріч з багатою Сондрою Фіналі заполонила думки Клайда про можливість увійти у бажаний світ, але йому заважала Роберта. Хоча Роберта більше подобалась йому, вона була ніжніша і не так холодна. Якщо ставлення Клайда до Роберти диктувала пристрасть, то до Сандри його тягли розрахунок, думки про багатство - вищий світ. Усе-таки пристрасть до Роберти була вбита пристрастю вибитися в світ багатих.

Проблема спекатися Роберти зросла ще більше, коли Роберта завагітніла. Життя її вже тоді було підірване.

Клайд, прочитавши газетні повідомлення про загибель чоловіка і жінки на озері вирішив покінчити таким чином стосунки з Робертою. Хлопець ударив її, дівчина кликала на допомогу, але він холодно тікав.

Погубивши Роберту, Клайд згубив і себе - на нього чекав електричний стілець, якого він так боявся: "за дверима залишається все земне життя, яке він встиг звідати".

Творчий метод Т. Драйзера:

Запитання для самоконтролю

1. Що служило причиною звернення О' Генрі до літератури?

2. У чому полягала своєрідність новелістики О' Генрі порівняно з іншими представниками цього жанру в літературі XX століття?

3. Яка новела О' Генрі була особливо актуальною перед Різдвом?