TextBook Пішов нечистий. Пустельник смикнув носом раз, вдруге, втретє, чхнув – і стало йому весело. На другий день іде знову нечистий.
– А що, – каже, – як?
– Весело, – каже, – наче вдвох!
– На ж тобі зілля і трубку. Покуриш – буде наче втрьох. Пішов.
Покурив пустельник і повеселішав ще дужче. Приходить нечистий на третій день.
– А що, – каже, – як?
– Весело, – каже, – наче втрьох.
– На тобі каламар з каплями. Як вип'єш – буде наче вдесятьох.
Пішов.
Випив пустельник, і стало йому наче вдесятьох. Як заспіва, як заграє, як підніме поли!.. Пішов гопака навприсядки.
Лукавий приносив йому тютюн і горілку, бо це його вигадка.
Походження й доля запорожців
Був колись якийсь руський цар, що стояв під страхом у чужоземця… Це давня давнина… Так ото наш цар тому неприятелеві і платив данину людьми. Було, займе, як отару овець, та й жене. Хто, було, піде до неприятеля, то вже не вернеться: поминай, як звали.
От раз наш цар послав тому супостатові людей найодбірніших. Вийшли вони в степ, порадились і кажуть:
– Чого ми підемо до проклятого мухамеда? На заріз? Є між нами ковалі, шевці, ткачі, гончарі, шаповали, є знахарі, характерники. Давайте тут жить.
Подались вони в ліс, у пущі, повикопували землянки і давай жити.
На другий рік знову найшло людей, на третій – знову. Стало ціле військо. От супостатський цар і пише нашому:
– Чом ти людей не даєш?
Наш і відповідає:
– Посилаю тобі щороку…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські традиції» автора Український народ на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта «…бо залишила ти темряву і полюбила світло»“ на сторінці 13. Приємного читання.