Розділ «ЛЕКЦІЯ 9. ЛІТЕРАТУРА ПЕРІОДУ "БУРІ І НАТИСКУ". Г. Е. ЛЕССІНГ»

1. Антифеодальний виступ штюрмерів. Творчість поетів "Бурі і натиску".

2. Гердер та ідея народності. Характеристика творчості.

3. Життя і творчість Лессінга. Естетичні праці .

1. Антифеодальний виступ штюрмерів. Творчість поетів "Бурі і натиску"

2. Гердер та ідея народності. Характеристика творчості

Теоретиком штюрмерства став Й. Г.Гердер (1744- 1803) За його ініціативи була випущенна брошура "Про німецький дух та мистецтво" ( 1772), яка містила "Витримки з листування про Осіанна та пісні стародавніх народів" самого Гердера, "Роздуми про стародавню німецьку історію" Юстуса Мерзера і "Про німецьке зодчество" В. Гете. Брошура прозвучала як маніфестація нових поглядів на мистецтво та художню творчість.

Гердер народився у містечку Морунген, "найкрихітнішому в безлюдній країні" (як охарактеризував її сам письменник) 25 серпня 1744 року у сім'ї бідного паламаря лютеранської церкви, водночас дзвонаря, півчою і шкільного вчителя. У сім'ї він прожив похмуру і сумну молодість, самотій, заляканий, під болісною загрозою "червоного галстука" прусської військової повинності, яка прирекла б його па двадцять років служби під орудою капрала. Тут він закінчив школу і невідомо, як би склалася пою доля, коли б не випадок, який у житті Гердера часто відігравав важливу роль. У Морунгені був розквартирований російський полк, і військовий хірург цього полку звернув увагу на кмітливого юнака. Він забрав його з собою до Кенігсберга, міста, де був відомий усій Європі університет.

Після закінчення університету Гердер о і рима и місце нас гора у Ризі, де пробу" п'яті, років (1764- 1769) На той час не місто входило до складу Російської імперії.

Гердер привертав до себе увагу насамперед незвичайними проповідями, сміливими за змістом, блискучими за формою, вони лише частково нагадували проповіді церковника.

Таким чином, можна з упевненістю підсумувати, що Гердер використовував церковну кафедру у просвітницьких цілях, розкриваючи перед слухачами нове розуміння історії, філософії, моралі та релігії. На той час він уже був автором двох книг, полемізував з ідеями Лессінга тощо.

Влаштувавши церковну кар'єру, Гердер несподівано все залишив і відправився у подорож, яка швидко закінчилася через брак коштів.

У 1770 році у Страсбурзі він зустрівся із юним Гете, студентом місцевого університету. Дружба між ними триватиме до кінця життя першого.

У 1776 році Гете, який переїхав до Веймару, запросив Гердера на посаду голови церковного відомства. Віднині і до кінця своїх днів Гердер проживатиме у Веймарі.

Друг і близький співрозмовник Гете був одночасно філософом, істориком, літературознавцем. У збірнику "Про німецький характер та мистецтво" — маніфест " Бурі і натиску" (1773) він вмістив статтю "Шекспір", у якій порушив проблему невідповідності художнього часу і побутового, астрономічного, і водночас протиставив дві великі, але такі різні драматичні системи: античну та шекспірівську. Варто зазначити, що Гердер протиставляє Шекспіра представникам французької трагедії, яку вважав другорядною, наслідувальною.

Не залишився Гердер і осторонь мовознавства. У 1770 році ним був надрукований трактат "Про походження мови", у якому питання походження мови пов'язувалось із розвитком мислення.

Штюрмери утверджували поняття народності художньої творчості. Виразником цієї ідеї був Гердер, саме йому належить пальма першості у піднятті ідеї народності на висоту більшої принципової важливості. У цьому його найбільша заслуга перед людською культурою, і ця діяльність Гердера має бути висвітлена детальніше.

Цікавість до народної, усної, не зафіксованої на письмі поезії виникла ще до Гердера. Англійський учений-археолог Вуд написав книгу про Гомера ("Досвід оригінального генія Гомера", 1768), учений Персі збирав давньоанглійські балади тощо.

Однак, Гердер завів мову про вивчення народної творчості як загального завдання, надавши ідеї народності філософського звучання, створивши "Філософію народності".

Гердер звертався до авторитетних імен, які свого часу проявили цікавість до народної творчості. Він спирався на слова Лессінга: "поэты рождаются во всех странах света", "живые чувства не являются привилегией цивилизованных народов".