Розділ «Том IX. Роки 1650-1657»

- Я сенатори Польськой корони і короля дам тобі,

Всі бо нестатки і всі достатки завтра їx візьмеш собі!

В пятницю рано ушиковане войско до бою було.

Ляхом вигода, а нам негода: небо сонце закрило, —

Бо ся прибрали, всі в шику стали, сонце їм засвітило.

Ляхів [858] козакам славним юнакам і глядіть страшно було!

І довго стали — почать бояли, з Ляхами ся не били;

Аж бачать Ляхи, що на нас страхи, і до нас скочили.

Стали ся гуки. Хан всіми духи з Краковським ся стираєть.

А Вишневецький обіч звитязкий і Хмеля одпираєть.

По десять шика памятний віка [859] сам король наступаєть,

На крик, на гуки, на з діл на пуки [860] нічогенько не дбаєть.

Крик тут повстанеть, гук затим встанеть. Дими день ясний тьмили.

Стрільці-янчаре. А з діл пожари непрестанно світили.

Tyт до гетьмана Ляхи з діл; хана заразом одлучили.

Затим ся стало гды мурз немало і Твтаров побили:

Хан утікаєть і кош лишаєть, наметів одбігаєть;

Ляхи гонили, Татарів били, — хан ся не оглядаєть.

Тут зась козаки, хотяй юнаки, ой різко утікали!

Ляхи гонили, і їх стинали, аж табор розірвали;