Розділ «Що читати далі»

Поширювання землеробства в Європі: наголос на колонізації: Renfrew 1987; Cavalli-Sforza et al. 1994; Bellwood 2005. Деякі есеї в Renfrew and Boyle 2000 та Bellwood and Renfrew 2003 є кроком до консенсусу.

Неминучість землеробства: Richerson et al. 2001.

Одомашнювання: класичний виклад Diamond 1997; найсучасніший Fuller 2007. Перу: Dillehay et al. 2007. Оахака: Pohl et al. 2007. Долина Інду: Fuller 2006. Нова Гвінея: Denham et al. 2005. Сахара: Marshall and Hildebrand 2002. Пляшкові гарбузи: Erickson et al. 2005.

Східна Азія: крім глобальних оглядів, див. L. Liu 2004; Chang and Xu 2005, pp. 27-83; Stark 2006, pp. 77-148. Єдиним докладним оглядом довго був Chang, Archaeology of Ancient China (1986), але тепер маємо ще Liu and Chen 2010. Японія: Habu 2004. Корея: Nelson 1993. Китай, Корея та Японія: Barnes 1999. Вебсайт щодо походження рису: Bryan Gordon of Carleton College (http:// httpserver.carleton.ca/~bgordon/Rice/paper_da tabase.htm).

Стоянки в долині Янцзи: Jiang and Liu 2006, Jiang 2008. Свині: Yuan and Flad 2002, Yuan 2008. Землеробські знаряддя в долині Вей: Chang and Xu 2005, pp. 60-64. Стосовно одомашнювання в Китаї я здебільшого дотримуюся концепції Fuller 2007 та Fuller et al. 2007, хоча G. Lee et al. 2007 та Liu et al. 2007 заперечують цю аргументацію (дискусія тривала й 2008 року в онлайновій версії журналу Antiquity).

Заливні рисові поля: Zong et al. 2007.

Цзяху: J. Zhang et al. 2004, X. Li et al. 2003. Раннє китайське письмо: Keightley 2006. Айн-Ґазаль: Schmandt-Besserat 1998. Шамани: Chang 1983. Мумії Таримського басейну: Barber 1999. Культ предків: Liu 2000.

Східноазійська землеробська експансія: Bellwood 2005, рр. 128-45; Barker 2006, рр. 199-230; Stark 2006, рр. 77-118; Sanchez-Mazan 2008.

Скелети ранніх землеробів: С. Larsen 1995,2006; Armelagos and Harper 2005. Елітна кухня: Goody 1982.

Малиновський у щоденнику Malinowski A Diary in the Strict Sense of the Term (1976) описує своє перебування на островах Тробріян; Kuper 1983 пояснює його місце в історії антропології.

3. Вимірювання минулого

Герберт Спенсер: Francis 2007. Найкращий виклад історії археології: Trigger 1995. Про археологію та суспільний розвиток загальніше: Sanderson 2007, Trigger 1998. Аргументи проти еволюціонізму: Pluciennek 2005.

Найважливіша неоеволюціоністська студія: Talcott Parsons Societies: Evolutionary and Comparative Perspectives (1966). Археологи частіше звертаються до Service 1962 and Fried 1967. Індекси суспільного розвитку: Naroll 1956 and Cameiro 1962,1968, and 1970.

Едингтонові досліди: Isaacson 2007, pp. 256-62.

Критерії оцінювання показників та індексів: Naroll 1956, Gerring 2001.

Щорічні звіти Програми розвитку людського потенціялу ООН можна звантажити за адресою http://hdr.undp.org/. Ретельний підсумок критики: Ray 1998, рр. 27-29.

Сучасна статистика: United Nations Organization 2006, Food and Agriculture Organization 2006, Institute for International Strategic Studies 2009. Раніша енергетична статистика базується на дуже розсіяних даних, проте є цінні праці Maddison 2003, Allen 2006b та Allen et al. 2005 та 2007. Про землеробство незамінні праці Perkins 1969 та Slicher van Bath 1963. Рання промисловість: маємо видатні огляди Crafts 1985, Mokyr 1999, Morris-Suzuki 1994. Smil 1991 та 1994. Загалом див. http://www.ianmorris.org.

Забруднювання Римської епохи: de Callatay 2005 підсумовує наявні свідчення; пізніші дослідження Boutron et al. 2004, Kylander et al. 2005, Schettler and Romer 2006 охоплюють свідчення з різних джерел.

Праці Роберта Гартвела 1960-х років, зокрема Hartwell 1967, залишаються взірцевим дослідженням китайського заліза та вугілля.

Donald Wagner (2001а, 2001b, 2008) критикує Гартвелові припущення та використання свідчень, але загалом приймає його висновки. Я хочу подякувати професорові Ваґнеру за обговорення цих проблем.