Орієнталізм

22. Honoré de Balzac, Louis Lambert (Paris: Calmann-Lévy, n.d.), p. 4.

23. Філологічні репліки Ніцше можна знайти повсюди в його творах. Див. насамперед його примітки до «Wir Philologen», взяті з його записників за січень-липень 1875 p., перекладені Вільямом Ероусмітом як «Notes for We Philologists», Arion, N. S. 1/2 (1974): 279-380; a також фраґменти про мову та перспективізм у The Will to Power, trans. Walter Kaufmann and R. J. Hollingdale (New York: Vintage Books, 1968).

24. Ernest Renan, L’Avenir de la science: Pensées de 1848, 4th ed. (Paris: Calmann-Lévy, 1890), pp. 141, 142-5, 146, 148, 149.

25. Ibid., p. xiv and passim.

26. Увесь вступний розділ — bk. 1, chap. 1 — of the Histoire générate et système comparé des langues sémitiques, in Oeuvres complètes, ed. Henriette Psichari (Paris: Calmann-Lévy, 1947-61), 8: 143-63, є справжньою енциклопедією расових забобонів, спрямованих проти семітів (тобто мусульман та євреїв). Решта трактату щедро всіяна такими самими поняттями, як і багато інших Ренанових праць, включаючи «L’Avenir de la science», особливо примітки Ренана.

27. Ernest Renan, Correspondance; 1846-1871 (Paris: Calmann-Lévy, 1926), 1: 7-12.

28. Ernest Renan, Souvenirs d’enfance et de jeunesse, in Oeuvres complètes, 2: 892. У двох своїх працях Жан Пом’є (Jean Pommier) цікаво й детально розглядає Ренана як посередника між релігією й філологією: Renan, d’après des documents inédits (Paris: Perrin, 1923), pp. 48-68, and La Jeunesse cléricals d’Ernest Renan (Paris: Les Belles Lettres, 1933). Про це оповідається в більш недавній публікації: J. Chaix-Ruy, Ernest Renan (Paris: Emmanuel Vitte, 1956), pp. 89-111. Стандартний текст — зроблений більше в термінах релігійного покликання Ренана — досі зберігає свою цінність: Pierre Lasserre, La Jeunesse d’Ernest Renan: Histoire de la crise religieuse au XIXe siècle, 3 vols. (Paris: Garnier Frères, 1925). В томі 2, на сс. 50-166 та 265-298 дається змістовний опис зв’язків між філологією, філософією та природничими науками.

29. Ernest Renan, «Des services rendus aux sciences historiques par la philologie», in Oeuvres complètes 8: 1228. {467}

30. Renan, Souvenirs, p. 892.

31. Foucault, The Order of Things, pp. 290-300. Разом з дискредитацією едемського походження мови дискредитовані в цьому плані також інші теорії — теорія Потопу, теорія будівництва Вавилонської вежі. Найдетальнішу історію теорій походження мови дано в Arno Borst, Der Turmbau van Babel: Geschichte der Meinungen über Ursprung und Vielfalt der Sprachen und Volker, 6 vols. (Stuttgart: Anton Hiersemann, 1957-63).

32. Цитується Реймондом Швабом, La Renaissance orientate (Paris: Payot, 1950), p. 69. Про небезпеки надто швидких узагальнень щодо орієнтальних відкриттів див. роздуми видатного тогочасного синолога Абеля Ремюза. Rémusat, Melanges postumes d’histoire et litérature orientales (Paris: Imprimerie royale, 1843), p. 226 and passim.

33. Samuel Taylor Coleridge, Biographia Literaria, chap. 16, in Selected Poetry and Prose of Coleridge, ed. Donald A. Stauffer (New York: Random House, 1951), pp. 276-7.

34. Benjamin Constant, Oeuvres, ed. Alfred Roulin (Paris: Gallimard, 1957), p. 78.

35. Abrams, Natural Supernaturalism, p. 29.

36. Renan, De l’origine du langage, in Oeuvres completes, 8: 122.

37. Renan, «De la part des peuples sémitiques dans l’histoire de la civilisation», in Oeuvres completes, 2: 320.

38. Ibid., p. 333.

39. Renan, «Trois Professeurs au Collège de France: Étienne Quatremère», in Oeuvres complètes, 1: 129. Ренан не помилявся щодо Катремера, який мав талант вибрати цікаві теми для вивчення, а потім зробити їх украй занудними. Див. його есе «Le Goût des livres chez les orientaux» and «Des sciences chez les arabes», in his Mélanges d’histoire et de philologie orientales (Paris: E. Ducrocq, 1861), pp. 1-57.

40. Honoré de Balzac, La Peau de chagrin, vol. 9 (Études philosophiques 1) of La Comédie humaine, ed. Marcel Bouteron (Paris: Gallimard, 1950), p. 39; Renan, Histoire générate des langues sémitiques, p. 134.

41. Див., наприклад, De l’origine du langage, p. 102, and Histoire générate, p. 180.