Орієнталізм

62. У його листі Ґобіно від 26 червня 1856 p., Oeuvres complètes, 10: 203-4. Ідеї Ґобіно знайшли своє вираження в його Essai sur l’inégalité des races humaines (1853-55).

63. Процитовано Альбертом Гурані в його чудовій статті «Islam and the Philosophers of History», p. 222.

64. Caussin de Perceval, Essai sur l’histoire des Arabes avant l’Islamisme, pendant l’époque de Mahomet et jusqu’à la réduction de toutes les tribus sous la loi musulmane (1847 — 48; reprint ed., Graz, Austria: Akademische Druck-und Verlagsanstalt, 1967), 3: 332-9.

65. Thomas Carlyle, On Heroes, Hero-Worship, and the Heroic in History (1841; reprint ed., New York: Longmans, Green & Co., 1906), p. 63.

66. Індійський досвід Маколея описано в G. Otto Trevelyan, The Life and Letters of Lord Macaulay (New York: Harper & Brothers, 1875), 1: 344-71. Повний текст «Minute» Маколея легко прочитати в Philip D. Curtin, ed., Imperialism: The Documentary History of Western Civilization (New York: Walker & Co., 1971), pp. 178-91. Деякі наслідки поглядів Маколея для британського орієнталізму обговорюються в A. J. Arberry, British Orientalists (London: William Collins, 1943).

67. John Henry Newman, The Turks in Their Relation to Europe, vol. 1 of his Historical Sketches (1853; reprint ed., London: Longmans, Green & Co., 1920).

68. See Marguerite-Louise Ancelot, Salons de Paris, foyers éteints (Paris: Jules Tardieu, 1858).

69. Karl Marx, Surveys from Exile, ed. David Fernbach (London: Pelican Books, 1973), pp. 306-7.

70. Ibid., p. 320.

71. Edward William Lane, Author’s Preface to An Account of the Manners and Customs of the Modern Egyptians (1836; reprint ed., London: J. M. Dent, 1936), pp. xx, xxi.

72. Ibid., p. 1.

73. Ibid., pp. 160-1. Стандартна біографія Лейна опублікована 1877 p. й написана його двоюрідним онуком Стенлі Лейн-Пулом (Stanley Lane-Poole). Із симпатією розповідає про Лейна А. Дж. Арберрі (A. J. Arberry) y своїй Oriental Essays: Portraits of Seven Scholars (New York: Macmillan Co., 1960), pp. 87-121. {471}

74. Frederick Eden Pargiter, ed., Centenary Volume of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, 1823-1923 (London: Royal Asiatic Society, 1923), p. x.

75. Société asiatique: Livre du centenaire, 1822-1922 (Paris: Paul Geuthner, 1922), pp. 5-6.

76. Johann Wolfgang von Goethe, Westôstlicher Diwan (1819; reprint ed., Munich: Wilhelm Golmann, 1958), pp. 8-9, 12. Ім’я Caci шанобливо згадується в примітках Ґете, які він зробив до свого «Дивану».

77. Victor Hugo, Les Orientales, in Oeuvres poétiques, ed. Pierre Albouy (Paris: Gallimard, 1964), 1: 616-18.

78. François-Rene de Chateaubriand, Oeuvres romanesques et voyages, ed. Maurice Regard (Paris: Gallimard, 1969), 2: 702.

79. See Henri Bordeaux, Voyageurs d’Orient: Des pèlerins aux méharistes de Palmyre (Paris: Plon, 1926). Мені здалися корисними теоретичні ідеї про паломників та паломництва, подані в Victor Turner, Dramas, Fields, and Metaphors: Symbolic Action in Human Society (Ithaca, N.Y.: Cornell University Press, 1974), pp. 166-230.

80. Hassan al-Nouty, Le Proche-Orient dans la littérature française de Nerval à Barrés (Paris: Nizet, 1958), pp. 47-8, 277, 272.

81. Chateaubriand, Oeuvres, 2: 702 and note, 1684, 769-70, .769, 701 808, 908.