Орієнталізм

2. Надзвичайно інформативну розповідь про ці бачення та утопії див. у Donald G. Charlton, Secular Religions in France, 1815-1870 (London: Oxford University Press, 1963). {464}

3. M. H. Abrams, Natural Supernaturalism: Tradition and Revolution in Romantic Literature (New York: W. W. Norton & Co., 1971), p. 66.

4. Інформативний матеріал на цю тему можна знайти в John P. Nash, «The Connection of Oriental Studies with Commerce, Art, and Literature During the 18th-19th Centuries», Manchester Egyptian and Oriental Society Journal 15 (1930): 33-9; also John F. Laffey, «Roots of French Imperialism in the Nineteenth Century: The Case of Lyon», French Historical Studies 6, no. 1 (Spring 1969): 78-92, and R. Leportier, L’Orient Porte des Indes (Paris: Éditions France-Empire, 1970). Багато інформації дається в Henri Omont, Missions archéologiques françaises en Orient aux XVIIe et XVIIIe siècles, 2 vols. (Paris: Imprimerie nationale, 1902), і в Margaret T. Hodgen, Early Anthropology in the Sixteenth and Seventeenth Centuries (Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1964), a також у Norman Daniel, Islam, Europe and Empire (Edinburgh: University Press, 1966). Можна назвати такі два короткі, але неоціненні дослідження, як Albert Hourani, «Islam and the Philosophers of History», Middle Eastern Studies 3, no. 3 (April 1967): 206-68, and Maxime Rodinson, «The Western Image and Western Studies of Islam», in The Legacy of Islam, ed. Joseph Schacht and C. E. Bosworth (Oxford: Clarendon Press, 1974), pp. 9-62.

5. P. M. Holt, «The Treatment of Arab History by Prideaux, Ockley, and Sale», in Historians of the Middle East, ed. Bernard Lewis and P. M. Holt (London: Oxford University Press, 1962), p. 302. Див. також Holt’s The Study of Modern Arab History (London: School of Oriental and African Studies, 1965).

6. Погляди Гердера як популіста і плюраліста підтримуються Ісаєю Берліном у Isaiah Berlin, Vico and Herder: Two Studies in the History of Ideas (New York: Viking Press, 1976).

7. Обговорення таких мотивів і репрезентацій можна знайти в Jean Starobinski, The Invention of Liberty, 1700-1 789, trans. Bernard C. Smith (Geneva: Skira, 1964).

8. Існує не так багато досліджень цієї надто мало дослідженої теми. З відомих можна назвати: Martha P. Conant, The Oriental Tale in England in the Eighteenth Century (1908; reprint ed., New York: Octagon Books, 1967); Marie E. de Meester, Oriental Influences in the English Literature of the Nineteenth Century, Anglistische Forschungen, no. 46 (Heidelberg, 1915); Byron Porter Smith, Islam in English Literature (Beirut: American Press, 1939). Див. також Jean-Luc Doutrelant, «L’Orient tragique au XVIIIe siècle», Revue des Sciences Humaines 146 (April-June 1972): 255-82. {465}

9. Michel Foucault, The Order of Things: An Archaeology of the Human Sciences (New York: Pantheon Books, 1970), pp. 138, 144. Див. також François Jacob, The Logic of Life: A History of Heredity, trans. Betty E. Spillmann (New York: Pantheon Books, 1973), p. 50 and passim, and Georges Canguilhem, La Connaissance de la vie (Paris: Gustave-Joseph Vrin, 1969), pp. 44-63.

10. Див. John G. Burke, «The Wild Man’s Pedigree: Scientific Method and Racial Anthropology», in The Wild Man Within: An Image in Western Thought from the Renaissance to Romanticism, ed. Edward Dudley and Maximillian E. Novak (Pittsburgh, Pa.: University of Pittsburgh Press, 1972), pp. 262-8. Див. також Jean Biou, «Lumieres et anthropophagie», Revue des Sciences Humaines 146 (April-June 1972): 223-34.

11. Henri Dehérain, Silvestre de Sacy: Ses Contemporains et ses disciples (Paris: Paul Geuthner, 1938), p. 111.

12. Ці та інші деталі можна знайти там само, сс. і-хххііі.

13. Due de Broglie, «Éloge de Silvestre de Sacy», in Sacy, Mélanges de litérature orientale (Paris: E. Ducrocq. 1833), p. xii.

14. Bon Joseph Dacier, Tableau historique de l’érudition française, ou Rapport sur les progrès de l’histoire et de la littérature ancienne depuis 1789 (Paris: Imprimerie impériale, 1810), pp. 23, 35, 31.

15. Michel Foucault, Discipline and Punish: The Birth of the Prison, trans. Alan Sheridan (New York: Pantheon Books, 1977), pp. 193-4.

16. Broglie, «Éloge de Silvestre de Sacy», p. 107.

17. Sacy, Mélanges de littérature orientale, pp. 107, 110, 111-12.

18. Silvestre de Sacy, Chrestomathie arabe, ou Extraits de divers écrivains arabes, tant en prose qu’en vers, avec une traduction française et des notes, à l’usage des élèves de l’École royale et spéciale des langues orientates vivantes (vol. 1, 1826; reprint ed., Osnabrück: Biblio Verlag, 1973), p. viii.

19. Про поняття «доповнюваності» (supplementarity), «постачання» (supply) та суплікації (supplication) див. Jacques Derrida, De la grammatologie (Paris: Éditions de Minuit, 1967), p. 203 and passim.

20. Неповний перелік студентів Сасі дається, і його вплив розглядається в Johann W. Fiick, Die Arabischen Studien in Europa bis in den Anfang des 20. Jahrhunderts (Leipzig: Otto Harrassowitz, 1955), pp. 156-7.

21. Опис Фуко одного архіву дається в The Archaeology of Knowledge and the Discourse on Language, trans. A. M. Sheridan Smith and Rupert Sawyer (New York: Pantheon Books, 1972), pp. 79-131. Ґабріель Моно, один з молодших і дуже проникливих сучасників Ренана, зауважує, що Ренан аж ніяк не був революціонером у лінґвістиці, археології або {466} екзегетиці, та оскільки він мав на той час найбільші за обсягом і найглибші знання в цих науках, то в кожній його вважали її найвидатнішим представником. (Renan, Taine, Michelet [Paris: Calmann-Levy, 1894], pp. 40-1). Див. також Jean-Louis Dumas, «La Philosophic de l’histoire de Renan», Revue de Métaphysique et de Morale 77, no. 1 (January-March 1972): 100-28.