Розділ « АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви»

Подальше утримання приміщення нового термінала було недоцільним внаслідок його повного руйнування.

Так, від аеропорту відійшли, але противник поніс дуже серйозні втрати. Ми позбавили його потенціалу для ведення подальших активних наступальних дій. А плани противника були набагато більшими, враховуючи інформацію, яку ми отримали. Планувалося оточення нашого угрупування із замкненням в районі Очеретяного. Але завдяки мужності наших бійців і жорсткому утриманню зайнятих рубежів і позицій противник далі не пішов. Ми залишили вузьку смугу землі у 1,5 км і відійшли до наших опорних пунктів.

Чому захисників аеропорту не вивели раніше, якщо вже й «бетон» не витримував?

— Якщо відійшли б від аеропорту, то з’явилася б загроза для Авдіївки. А якщо б ми, не дай боже, залишили Авдіївку, втративши коксохімічний комбінат, то Маріуполь фактично перетворився б у місто безробітних. Це створило б у місті сильну соціальну напругу, дестабілізувало б обстановку. Ми зупинили ворога на рубежі, який ми займали. Ми не дали йому просунутися ні на метр вперед, за винятком самої будівлі термінала, яку вже неможливо було утримувати через повне руйнування.

Скільки воїнів загинуло під час захисту ДАП? Скільки отримали по­ранення?

— У ході бойових дій у Донецькому аеропорту — за 242 дні оборони ДАП — загинув 101 військовослужбовець, поранень зазнали 440 людей, 9 — пропали безвісті. З-під завалів аеропорту 15 жовтня дістали тіла трьох людей.

Скільки захисників Донецького аеропорту потрапили в полон? Скількох визволили? Скільки досі перебувають у полоні?

— Протягом 2014—2015 років під час оборони Донецького аеропорту представниками незаконних збройних формувань було захоплено та протиправно утримувалося 32 військовослужбовці Збройних сил України. З них станом на середину жовтня 2015-го визволено 27. Продовжують перебувати у бойовиків солдати Колодій Т. М., військова частина А0284; Ляса І. А., Костенко Д. М. та Пантюшенко Б. В., військова частина А1815; Михайлюк О. В., військова частина В1611. Переговори щодо їхнього звільнення тривають.

Крім того, диверсійно-розвідувальною групою незаконних збройних формувань 30 липня 2015 року поблизу населеного пункту Новолуганське Артемівського району було захоплено захисника Донецького аеропорту майора Гречанова А. А., військова частина В4745 (позивний «Рахман»).

Який сенс був у тому, щоб так довго обороняти приміщення ДАП?

— Передчасно залишити ДАП ми не могли, це однозначно. Ми повинні були утримувати аеропорт як стратегічний об’єкт. Це дозволило нам взяти під повний контроль Авдіївку, Піски, Опитне, Водяне, покращити оперативне положення та не допустити подальшого просування бойовиків на цьому напрямку. Повторюся, ми не дали ворогу просунутися далі вглиб країни. А в нього були саме такі плани.

Як оборона ДАП вплинула на дух армії та підтримку її населенням Ук­раїни?

— Оборона Донецького аеропорту була прикладом для всього особового складу. Прикладом того, що невелике за чисельністю угрупування спроможне протистояти переважаючим силам ворога, посиленим елітними російськими спецпризначенцями. І не тільки протистояти, а завдати противнику таких втрат, що він вимушений просити про перемир’я, щоб забрати своїх убитих і поранених.

Те, що зробили кіборги, їхній подвиг відродив бойовий дух української армії й створив образ нового українського воїна — непереможного і незламного.

Який вплив оборона ДАП мала на хід бойових дій та бажання супротивника розширювати відвойовані в України території?

— Утримуючи аеропорт, ми змусили противника відмовитися від подальших наступальних дій. Це було головне завдання, і ми його виконали. Якби при першій загрозі починали відводити війська, то невідомо, на якому рубежі ми могли б сьогодні бути. Це наша земля, і наш священний обов’язок її захищати.

Над книгою працювали

Андрій Дубчак

Артем Рибаков

Аліна Швидко