Як і чому бойовикам вдалося замінувати й підірвати термінал?
— Постійні бої в аеропорту призвели до того, що будівлі були майже вщент зруйновані, що створювало серйозні труднощі для ведення оборони.
Після атаки переважаючих сил противника наші бійці зайняли оборону на другому поверсі нового термінала. Бойовики не могли їх звідти вибити, тому замінували опори і підірвали їх.
Проросійські бойовики заявляли, що «українська сторона проти своїх кіборгів застосовувала хімічну зброю». Захисники аеропорту розповіли Радіо Свобода, що бойовики запустили через пробитий у стелі отвір газ, схожий за дією на хлорпікрин. Що Ви можете сказати з цього приводу?
— Інформаційна війна проти України не припинялася ні на хвилину. Вона триває і зараз. У цій війні російська пропаганда використовує всі брудні прийоми, навіть якщо вони суперечать здоровому глузду, — як цей, наприклад.
Що стосується газу, то бойовики його дійсно застосовували в Донецькому аеропорту, але що це був за газ, я сказати не можу.
Чому в січні 2015-го операція з деблокування кіборгів не була успішною? Чому українські танки, які йшли на допомогу, виїхали на протитанкові рови сепаратистів?
— Усі під’їзні шляхи, вся територія навколо аеродрому була замінована бойовиками. Кожна ділянка місцевості прострілювалася. Погана видимість внаслідок густого туману ускладнювала, а іноді робила неможливими просування та маневр підрозділів, що здійснювали деблокування.
Не вистачало ресурсів. Єдиним резервом, який на той момент у нас був, була батальйонна тактична група 30-ї окремої механізованої бригади. Крім того, загострювалася обстановка навколо Дебальцева.
Незважаючи на це, силам АТО вдалося частково виконати поставлені завдання:
— знищити Путилівський міст, через який здійснювалося постачання бойовикам боєприпасів, озброєння та військової техніки;
— частково зруйнувати злітно-посадкову смугу Донецького аеропорту, що унеможливило її використання за призначенням;
— взяти під повний контроль населений пункт Піски;
— покращити оперативне положення шляхом взяття під контроль шахти Дутівська та залізничного мосту поблизу неї.
Подальше утримання приміщення нового термінала було недоцільним внаслідок його повного руйнування.
Так, від аеропорту відійшли, але противник поніс дуже серйозні втрати. Ми позбавили його потенціалу для ведення подальших активних наступальних дій. А плани противника були набагато більшими, враховуючи інформацію, яку ми отримали. Планувалося оточення нашого угрупування із замкненням в районі Очеретяного. Але завдяки мужності наших бійців і жорсткому утриманню зайнятих рубежів і позицій противник далі не пішов. Ми залишили вузьку смугу землі у 1,5 км і відійшли до наших опорних пунктів.
Чому захисників аеропорту не вивели раніше, якщо вже й «бетон» не витримував?
— Якщо відійшли б від аеропорту, то з’явилася б загроза для Авдіївки. А якщо б ми, не дай боже, залишили Авдіївку, втративши коксохімічний комбінат, то Маріуполь фактично перетворився б у місто безробітних. Це створило б у місті сильну соціальну напругу, дестабілізувало б обстановку. Ми зупинили ворога на рубежі, який ми займали. Ми не дали йому просунутися ні на метр вперед, за винятком самої будівлі термінала, яку вже неможливо було утримувати через повне руйнування.
Скільки воїнів загинуло під час захисту ДАП? Скільки отримали поранення?
— У ході бойових дій у Донецькому аеропорту — за 242 дні оборони ДАП — загинув 101 військовослужбовець, поранень зазнали 440 людей, 9 — пропали безвісті. З-під завалів аеропорту 15 жовтня дістали тіла трьох людей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія мужності, братерства та самопожертви» автора Ірина Штогрін на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви“ на сторінці 144. Приємного читання.