Розділ « АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви»

— Аеропорт став символом героїзму наших воїнів. Бажаючих його захищати було дуже багато. Тому відбирали наймужніших і найпідготовленіших.

У чому специфіка оборони Донецького аеропорту?

— Аеропорт був передовою позицією наших військ на донецькому напрямку, і його утримання не давало можливості противнику вийти на оперативний простір. Якщо можливо так висловитися, він був «пробкою в пляшці». Саме це пояснює численні спроби терористів при підтримці спецпідрозділів Російської Федерації будь-якою ціною захопити аеропорт. Навіть до останнього часу найбільша кількість обстрілів позицій наших військ була саме в районі аеропорту.

Не слід розглядати оборону Донецького аеропорту як оборону лише будівель терміналів та вежі управління. Оборона аеропорту здійснювалася як оборона стратегічного об’єкта, територія якого разом з об’єктами інфраструктури — це десятки гектарів. Щоб покращити становище, нам необхідно було взяти під повний контроль Авдіївку, Піски, Опитне, Водяне, зайняти панівні висоти та забезпечити надійне прикриття донецького напрямку. Нам це вдалося. І незважаючи на те що ми залишили аеропорт, сили АТО і по цей час продовжують його контролювати.

Яких командирів і рядових Ви хочете відзначити окремо? За що?

— Аеропорт дав нам дуже багато героїв. Тих, кого хотілося б відзначити, сотні і навіть тисячі. Усі воїни, які пройшли через термінали, вписали яскраву сторінку в оборону аеропорту. А якщо говорити про командирів, то це полковник Мойсюк — командир 81-ї бригади, полковник Зубовський — нинішній командир 28-ї бригади, герой України полковник Трепак, комбат 79-ї бригади підполковник Миргородський, полковник Котенко, генерал, а тоді полковник Олег Мікац, солдат Зінич, якому було присвоєно звання Героя України посмертно, Євген Меживікін, теж Герой України. Та ще десятки і сотні інших.

Чи була проблема зі зв’язком між усіма підрозділами, які здійснювали і забезпечували оборону ДАП?

— Коли починалася оборона Донецького аеропорту, дійсно були проблеми зі зв’язком. На початковому етапі це була одна з основних проблем всієї АТО. Але згодом вдалося вирішити ці проблемні питання. Іноді внаслідок відсутності досвіду або несприятливих погодних умов виникали проблеми з системою розпізнавання.

Як вплинули Мінські домовленості на ситуацію щодо захисту ДАП?

— Під час усіх зустрічей в рамках Мінських домовленостей Донецький аеро­порт завжди залишався спірним питанням. Від контролю за аеропортом залежало накреслення лінії розмежування сторін, а від неї — відстані відведення важкого озброєння.

З якою метою ухвалили рішення й домовилися про проїзд кіборгів у термінали через блокпост сепаратистів? Чи це себе виправдало?

— Коли противник у черговий раз порушив відповідні домовленості, то на трасі, по якій підвозили особовий склад і боєприпаси, з’явилися додаткові блокпости, що створило нові проблеми. Проїзд кіборгів у термінали через блокпост сепаратистів здійснювався не на постійній основі. Ми забезпечили постачання боєприпасами і продуктами в аеропорт, до термінала, з Опитного та Водяного.

Як сепаратисти використовували перемир’я?

— Режим припинення вогню дозволив терористам встановити додаткові блокпости, побудувати нові та удосконалити існуючі укріплення. Було і таке, коли терористи просили про перемир’я, щоб забрати вбитих і поранених.

Чому не вдалося розширити контроль над територіями навколо ДАП і побудувати фортифікаційні споруди?

— Донецький аеропорт розташований практично у межах міста. На сході ДАП межує з житловими кварталами, в яких і були зосереджені бойовики. Саме з них вони робили свої вилазки під час спроб звільнення аеропорту і туди ж ховалися, отримавши відсіч. Для розширення контрольованих територій необхідно було наносити по бойовиках вогневе ураження, крім того, це були б бої в місті, а це вже передбачає інший формат операції. Для проведення таких дій необхідно було мати резерви, яких на той час не було.

Під час захисту аеропорту наші підрозділи як оборонні позиції використовували приміщення терміналів, технічні приміщення та ко­мунікації.

Копати протитанкові рови в землі, яка складається з будівельного сміття, під постійним вогнем бойовиків не було можливості.

Чому сепаратистам вдалося викопати протитанкові рови та побудувати інші укріплення?

— Бойовики будували свої укріплення по околицях житлових кварталів під прикриттям місцевого населення. Активно використовували Мінські домовленості, оскільки знали, що ми не будемо стріляти.