Розділ «КВИТОК У НЕБУТТЯ»

— Ну, що ж, єдина наша надія тепер — це ла Маса.

Цього разу їм пощастило: історія викрадення професора Галіндеса обурила капітана Октавіо де ла Маса.

— Я б давно залишив цей клятий острів, — сказав він Мортону. — Тільки у мене на руках мати й сестра з дитиною.

— Ну, це ми легко владнаємо, — перебив його Мортон. — Обіцяю, що й вам, і їм дадуть американське громадянство, їх треба буде відправити в Сполучені Штати завтра ж — скажімо, як туристів. Тепер щодо Мерфі. У вас бувають тренувальні польоти?

— Мало не щодня.

— От і чудово. Як тільки надійде звістка про прибуття ваших родичів у США, ви візьмете свого помічника Мерфі до себе в літак другим пілотом і…

— Приземлюся в Майамі! Все ясно, містер Мортон. Ла Маса підвівся, простягнув руку, але американець зупинив його.

— Ще хвилинку, містер ла Маса. Як ви гадаєте, чи є хоч якась можливість визволити Галіндеса?

— Боюся, що ніякої. Я не раз бував на яхті «Президент Трухільйо», добре знайомий з її капітаном. Яхту охороняє ціла рота головорізів. Проте, спробую щось узнати…

Ввечері ла Маса завітав у гості до капітана «Президента Трухільйо». Сидячи за пляшкою бренді в його каюті, він весь час напружено думав, як перевести розмову на бажану тему, коли капітан раптом сказав:

— Слухай, Октавіо, пам'ятаєш отой товар, що ти привіз із Монте-Крісті? Він зараз зберігається у мене в трюмі, коло машинного відділення. Наказано тримати на ланцюгу й не давати води. А тільки-но він зіпсується, — викинути за борт.

— Зіпсується?

— Ну, сам розумієш: умре. Та він більш як день не протягне, адже цілу добу лежить непритомний.

Коли ла Маса повертався додому темними вулицями нічного міста, мозок його свердлила одна думка: а що як Мортон усе ж спробує визволити Галіндеса? Ні, ризикувати не можна! Треба попередити американця, що робити не — безглуздо!

Ла Маса рвучко загальмував, завернув убік, до готелю «Харагуа». Бігцем піднявся сходами на третій поверх, постукав у двері номера. Тихо. Постукав ще. Нараз двері відчинилися. Мортон стояв у напруженій позі, тримаючи руку в кишені халата.

— Це я, містер Мортон! — випалив ла Маса. — Я хочу попередити вас, що Галіндес…

І тут він побачив, що Мортон робить йому якийсь знак очима. На мить осікшись, він знову розкрив був рота, щоб закінчити фразу, аж американець раптом закричав:

— Хто ви такий? Я вас не знаю! Забирайтесь геть! Ла Маса збагнув: Мортон не один. Прошепотівши:

«Я прийду завтра», він повернувся й пішов.

Коли Мортон замкнув за ним двері, з ванної, невинно всміхаючись, тихо вийшла дівчина.