Розділ без назви (2)

114.2. Такий звичай, очевидно, існував колись в іранців, але взагалі людські жертвоприношення за часів Геродота були рідкісними.

115.1. Очевидно, це долина, через яку води озера Болби вливалися в Стрімонсь-ку затоку.

115.2. Фракійські племена вважали перського царя за бога, а шлях, яким він ішов, священним.

117,1. Через зиск від прориття каналу Артахая було визнано за героя, владаря підземного світу.

121,1. Місто Терма при Термайській затоці було грецькою колонією, але ним заволоділи македонці. Воно стало великим і важливим містом, відколи Кассандр, один із полководців Александра Македонського, заснував на тому місці Фессалоніку, названу так на честь сестри Александра.

122.1. Асса – місто на північному березі Сінгітської затоки, яка одержала назву від міста Сінг (Сінгос).

122.2. Місто Торона дало назву Торонайській затоці. Там же було і місто Сермі-ла. Між ними було розташовано також місто Галепс (Галепсос). Місто Меківерну захопили мешканці блінта і побудували там гавань. Вона була на півострові, що називається Сітонія.

123.1. Місто Потідея (Потейдая) на східній стороні Палленського півострова при Торонайській затоці.

123.2. Ці містечка були низкою маленьких фортець, що обороняли вхід до Фессало-нікської затоки.

123.3. Тут ідеться про вузький прохід, що з'єднував тоді Македонію з Фессалоніксь-кою затокою біля гирла річки Аксія.

124,1. Сіропайони мешкали над озером Керкінітідою біля ріки Стрімону. Інші пайони мешкали біля джерел Стрімону. Крестонія – це горбистий край навколо джерел річки Хейдору (Ехедору).

126,1. Дикі бики – тури, про яких згадує Гай Юлій Цезар у книзі про війну з галлами.

126.2. Справді, за давнини в Греції існували леви, про що повідомлюють також інші автори, напр. Арістотель і Пліній.

127,1. Гадана первісна територія Македонії, яка відрізнялася від Македонії в широкому розумінні цієї назви. Вона охоплювала рівнину між річками Аксієм та Аліакмоном і передгір'я Бермію, а її столицею були Айгай (Еги) або Едесса.

128,1. З Македонії до Фессалії ведуть три шляхи: на схід від Олімпу вздовж узбережжя до гирлів річки Пенею; через вузьку долину на заході від Олімпу між ним і Піерійськи-ми горами; ще далі на заході від долини Аліакмону через Сермійські ущелини біля горішньої долини річки Тітарісію.

129.1. Геродот пропустив найзначнішу притоку Пенею Тітаресій або Европос.

129.2. Озеро Бойбеіда наповнюється водою переважно річкою Пенеєм під час її розлиття.

131,1. Прибережна смуга між Аліакмоном і Пенеєм і гірський край на правому березі Аліакмону нижче Камбунійських гір і на північних та східних схилах Олімпу. Згодом ця note 6 країна відійшла до долішньої Македонії. Найважливішими містами Піерії були Метона, Підна і Діон.

131.2. В цьому переліку під фессалійцями розуміється плем'я, що переселилося туди з Теспротії і зайняло долину Пенею, змусивши сусідні племена визнати його панування.

131.3. Долопи займали гірську область Пінду від верхів'їв ріки Ахелою до озера Ксініади. Айніанці були в горішній долині Сперхею, Маліейці були навколо Маліейської затоки. На південному сході від Фермопіл були локри-опунтії, локри-епікнемідії. Ахейці мешкали навколо гори Отріс на півночі. Фтіотійських ахейців слід відрізняти від пелопоннеських.