Розділ без назви (2)

170.2. Згідно з міфом Мінос знайшов Дедала в містечку Камік, побудованому для царя сіканів Кокала. Кокал спершу прийняв Міноса як друга, але потім убив його з допомогою своїх дочок.

170.3. Прайос і Поліхна – два міста на центральному узгір'ї Кріту в його східній частині. Там було знайдено два «етеокритські» написи. Мешканці цих міст належали до догрецького (етеокрітського) населення цього острова. Очевидно, там мешкали різномовні племена.

170.4. Місто Гірія було десь між Тарантом (Тарентом) і Брендесієм (сучасна – Бріндізі).

170.5. Ця кровопролитна битва відбулася 473 р. до н. є.

170.6. Ці приношення Мікіта в Олімпії бачив Павсаній (15 статуй). Фрагменти п'єдесталів цих статуй із написами на них було знайдено. їх присвятив син Мікіта, врятувавшися від тяжкої хвороби.

171.1. Геродот переказує повідомлення «негрецьких» (іноплеменних) мешканців Кріту, можливо, носіїв мінойської культури.

171.2. Згідно з цим давнім мінойським переказом місто Кноссос, столиця міфічного царя Міноса, тричі після жахливих катастроф відбудовувалася. З цією Геродото-вою розповіддю можна зіставити наслідки розкопів у Кноссі. Близько 1700 р. до н. є. давні палаци було зруйновано мабуть землетрусом. 1450 р. до н. є. починається ахейське вторгнення і зруйнування палаців. Третє заселення острова пов'язане з дорійським вторгненням після Троянської війни.

171.3. Дельфійські жерці, які співчували персам, застерігали крітян, щоб ті не підтримували афінян і спартанців.

172,1. У Фессалії, як і в інших грецьких державах, була так звана народна партія, яка, проте, не спроможна була перемогти крупних землевласників, очолюваних Але-вадами. Народні маси Фессалії були на боці афінян.

173.1. Спартанське військо поділялося на 6 загонів, очолюваних полемархами. Вони були представниками верховного командування, а над ними були обидва царі.

173.2. Із ущелин Петри. Незрозуміло, чому греки лише тоді, коли зайняли Тем-пейську долину, довідалися, що існує ще інший прохід із Македонії у Фессалію.

175.1. У двох місцях Фермопіли мали шлях для проїзду колесниць. Ширина Тем-пейської долини має 50 м, але в деяких місцях вона ще вужча. Фермопіли були вибрані, бо вони є єдиним проходом, вужчим за Темпейську долину.

175.2. Флот в Артемісії охороняв Евріп (протоку між Аттікою та Евбеєю) і забезпечував тил греків, що були в Фермопілах.

176,1. Тепер море відступило на відстань приблизно 7 км порівняно з епохою Ге-родота і там утворилися болота через намиви.

177,1. Там зосередилося об'єднане союзницьке військо і поблизу був флот.

178.1. Тобто до Артемісія і у Фермопіли.

178.2. Жінки з почту Діоніса, які називалися також тіями або тіядами.

179,1. Не поблизу острова, а поблизу гирлів Пенею, хоч, можливо, фінікійська ескадра спершу підпливла до острова Скіата і відігнала грецькі розвідувальні кораблі на північ.

180,1. Перси принесли в жертву богові Ваалу, статуя якого була на носі корабля найуродливішого і, як вони гадали на підставі його імені Леонт, найсильнішого полоненого.

183.1. Мюрмес (буквально – мурашка), який тепер називається Літарі (камінець).