Розділ без назви (2)

157,1.'Посольство греків із Греції до Гелона – історичний факт, але вихваляння ними Афін не відповідає дійсності.

157,2. Союз Гелона з Тероном поширював його вплив на західну половину Сіцілії.

158.1. Найімовірніше тут ідеться про спробу Гелона і Терона захопити карфагенські фортеці на заході Сіцілії: Мотію, Солоент і Панорм близько 483 р. до н. є. Напевне, тут ще не йдеться про похід, що завершився битвою при Гімері 481 р. до н. є.

158.2. Очевидно, йдеться про гавані західної Сіцілії, що належали карфагенянам. Можливо, що в планах Гелона було поширити діапазон грецької торгівлі до Іспанії після поразки карфагенян. Можливо також, що в його планах було створення всегрецького союзу на сході проти персів і на заході проти фінікійців і карфагенян.

159,1. Тут цитата з «Іліади» (VII, 125). Могилу Агамемнона показували як в Аміклах біля Спарти, так і в Мікенах.

161,1. Тиранам Сіцілії, як і самоському Полікратові, було принадно, коли їх називали царями (басілейс).

163.1. Гелон називався архонтом усієї Сіцілії.

163.2. Кадм, син Скіфа, був, очевидно, тираном Занкли. Вигнаний звідти Гіппократом, він знайшов притулок у Дарія і там помер (VI, 24). Отже, його син був бажаним гостем у персів.

164.1. Самосців було вигнано із Занкли, яку вони захопили через зраду з допомогою тирана Гели Гіппократа. Звідти їх вигнав тиран міста Регіон Анаксіл.

164.2. Коли Занклою заволодів Анаксіл, за походженням мессенець, вона стала називатися Мессеною (сучасна Мессіна).

165.1. Терон був тираном Акраганта від 488 до 472 р. до н. є.

165.2. Військо карфагенян складалося з найманців із різних середземноморських та африканських племен, серед них лівійці (чи нумідійці) були підданцями карфагенян.

165.3. У карфагенян не було царів, а були так звані суфети, відповідно до грецький архонтів, яких обирали щороку.

167.1. Звичай спалювати цілком жертовну тварину був спільним у семітських племен.

167.2. Культу героїв не було ні у фінікійців, ні в єгиптян. Є припущення, що Геродот сплутав ім'я Гамількар, тобто фінікійське Абд-га-Мелькарт (Баал-карт) із ім'ям бога Мелькарта – покровителя міста Карфаген (Карт – Хадаш– «Нове місто»).

168,1. Керкірейці (чи коркірейці) мали тоді 120 військових кораблів. note 8

168.2. Колись у серпні. У вересні північно-східний вітер буває найдужчим, зокрема біля мису Малеї. Битва при Саламіні відбулася 25-го вересня.

168.3. Мабуть, керкірейці хотіли залишитися нейтральними, передбачаючи можливий напад карфагенян на їхній острів.

169,1. Геродот гадав, що даний критянам оракул був справжнім, але сучасні історики вважають, що цей оракул було складено після подій (апостеріорі).

170.1. Є думка, що сікани і сікули – це одне плем'я, але існує й інша думка про те, що сікани – це іберійське плем'я, а сікули (від них назва Сікелія, тобто Сіцілія) переселилися на острів із Італії і витіснили сіканів на захід.