31 серпня 1949 року, звертаючись до групи американців, що відвідали Ізраїль, Бен-Гуріон заявив: "Хоча ми досягли нашої мети і створили Жидівську державу, ми тільки починаємо. Сьогодні в Ізраїлеві всього 900000 жидів, у той час як більшість жидівських народів ще перебуває за кордоном. Наше майбутнє завдання — зібрати всіх жидів в Ізраїлі".
Метою Бен-Гуріона було зібрати в Ізраїлі з 1951-го до 1961 року чотири мільйони жидів. Приїхало 800000. В 60-і роки імміграція не перевищувала 30000 на рік. В 1975–1976 роки еміграція з Ізраїлю перевищила імміграцію.
Тільки неабиякі переслідування, як у Румунії, дали деякий імпульс "Поверненню".
Навіть гітлерівські жорстокості не допомогли здійсненню мрії Бен-Гуріона.
З жидівських жертв нацизму, які знайшли притулок за кордоном у період з 1935-го по 1943 рік, лише 8,5 % улаштувалися в Палестині. США обмежили прийом 182 тисячами (менше 7 %), Англія — 67 тисячами (менше 2 %). Незмірна більшість, 75 %, знайшла притулок у Радянському Союзі.
Джерело: Інститут з жидівських справ у Нью-Йорку. Ці цифри наводяться в кн.: Крістофер Сайкес. Роздоріжжя на шляху в Ізраїль. Лондон, 1965 і Н. Вайншток. Сіонізм проти Ізраїлю, с. 146.
2. МІФ ПРО НЮРНБЕРЗЬКЕ ПРАВОСУДДЯ
"Цей трибунал є продовженням військових зусиль союзних націй".
Джерело: Роберт Джексон, генеральний прокурор США (засідання 26 липня 1946).
8 серпня 1945 року американські, англійські, французькі і радянські керівники зібралися в Лондоні, щоб організувати "переслідування та покарання головних військових злочинців європейських держав Вісі, створивши "Міжнародний військовий трибунал" (стаття 1а).
Ці злочини визначалися в главі II, стаття 6:
1) "Злочини проти миру", інкриміновані тим, хто відповідальний за розв'язання війни.
2) "Військові злочини" — порушення законів і звичаїв війни.
3) "Злочини проти людяності", тобто головним чином, проти цивільного населення.
Впровадження такої юрисдикції вже викликає ряд зауважень.
1. Це не був міжнародний трибунал, тому що в ньому були представлені тільки переможці, отже, розглядалися лише злочини, вчинені переможеними. Як справедливо визнав генеральний прокурор США Роберт Джексон, що головував на засіданні 26 липня 1946 року: "Союзники технічно усе ще перебувають у стані війни з Німеччиною… І як військовий трибунал цей трибунал є продовженням військових зусиль союзних націй".
2. Таким чином, йшлося про надзвичайний трибунал, створення якого являло собою останній акт війни і за своїй суттю виключало всяку відповідальність переможців, насамперед, за розв'язання війни. Свідомо виключалося всяке звернення до першопричини. У Нюрнберзі не ставилося питання про те, чи не сприяв Версальський договір з усіма його наслідками, такими як збільшення числа банкрутств і безробіття, приходу Гітлера до влади схвалене більшістю німецького народу? Наприклад, нав'язавши переможеній Німеччини в 1918 році (право сильного вже тоді вважалося єдиним законом) виплату як репарацій 132 мільярдів золотих марок, коли все національне багатство Німеччини оцінювалося в 260 мільярдів золотих марок? Німецька економіка була зруйнована, а німецький народ доведений до розпачу банкрутствами, знецінюванням грошей і, насамперед, безробіттям, що дозволило Гітлерові прийти до влади, давши йому в руки самі вагомі аргументи та головне гасло: анулювання Версальського договору з усім його шлейфом убогості й приниження.
Кращий доказ — паралельність росту безробіття та успіхів НСДАП на різних виборах:
1. З 1924 по 1930 рік:
Дати Число отриманих голосів % Число місць Число безробітних
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Засадничі міфи ізраїльської політики» автора Гароди Роже на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „II. МІФИ ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ“ на сторінці 7. Приємного читання.