Розділ «I. ТЕОЛОГІЧНІ МІФИ»

Якби жиди вже мали свою власну державу, де почували б себе як удома, жидівське питання можна було б вважати вирішеним як для жидів, так і для німців. Із цієї причини найбільш переконані сіоністи ні в найменшій мері не заперечують проти духу Нюрнберзьких законів".

Цей расизм, зразок для всіх інших расизмів, являє собою ідеологію панування над іншими народами.

В один ряд з ханаанським Шоа та міксофобією можна поставити і сучасну ідеологію "переселення", яку підтримують 77 % рабинів Юдеї і Самарії. Ця доктрина винищування отримує релігійне обґрунтування ("цього вимагає Бог") і ні в чому не відхиляється від юдаїзму, що відкидає все чуже. Бог у книзі Левіт (XIX, 19) повеліває жидам не практикувати змішання з іншими "породами", відрізняти чисте від “нечистого" (XX, 24), як він сам відрізняє Ізраїль від інших народів (XX, 24), щоб здійснювати расову дискримінацію («І вчиню розподіл поміж народом Моїм і між народом твоїм» — Вихід, VIII, 23).

В 1993 році головний рабин Сітрук міг сказати, не боячись, що його хто-небудь покличе до порядку: "Я хотів би щоб жидівські юнаки ніколи не одружувалися ні з ким, крім жидівських дівчат".

Ця фобія досягає своєї кульмінаційної точки, коли мова заходить про Ізраїль. Ізраїль, що "буде святий" (Левіт, XX, 26), не повинен "опоганюватися" (Ездра, IX, II) у контакті з іншими народами, на яких Бог " розгнівався" (Левіт, XX, 23). Ці заборони повторюються повсякчасно.

"І не вступай з ними (хананеянами) у споріднення, дочки твоєї не віддавай за сина його і дочки його не бери за сина твого" (Повторення закону. VII, 3–4). "Якщо ви пристанете до позосталих з народів цих, які залишилися між вами, і породичаєтеся з ними й будете ходити до них і вони до вас, то знайте, що Яхве, Бог ваш, не буде вже проганяти від вас народів цих, але вони будуть для вас зашморгом та тенетами, батогом для ребер ваших і терням на ваші очі, аж поки ви не будете винищені з-над цієї доброї землі, що дав вам Яхве, Бог ваш"

(Ісус Навин, XXIII, 12–13).

10 листопада 1975 року ООН на пленарному засіданні визнала сіонізм формою расизму і расової дискримінації.

Після розпаду СРСР США вчинили тиск на ООН і 16 грудня 1991 року домоглися скасування справедливої резолюції 1975 року, змивши, таким чином, ще раз кров, якою від голови до ніг покриті Ізраїль і його керівництво. Але в дійсності з 1975 року нічого не змінилося, більше того, репресії, поступовий геноцид палестинського народу, колонізація досягли безпрецедентного розмаху.