Розділ «Частина II»

УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ

ЗАКОН

про утворення Державної Слідчої Комісії

для розслідування подій повстання 29 квітня 1919 року

1. Для негайного всесторонняго розсліду повстання 29 квітня 1919 року проти законної влади Української Народньої

Республіки, з участю деяких урядових осіб, установ і організацій, а також приватних осіб, утворюється Державна Слідча Комісія в складі: Голови, призначаємого Директорією з внесення міністра Юстиції, 3-х членів, призначаємих відповідними Міністрами по одному від Міністерств: Юстиції, Військового, Внутрішніх Справ і 3-х членів — козаків по призначенню Головного Отамана.

2. Для законности постанов Комісії необхідна участь в засіданні: Голови Комісії, або його заступника, яким вважається представник Міністерства Юстиції, не меньш 2-х членів Комісії і Секретаря Комісії, або його Товариша.

3. Постанови Комісії оскарженню не підлягають, а постанови та акти окремих членів Комісії та осіб, виконуючих її доручення — оскаржуються до комісії, при чому подача скарги не затримує дальнійшого руху справ.

4. Комісія має окрему канцелярію в складі: секретаря, його товариша та инших осіб по призначенню Голови Комісії.

5. Комісія, окреми Члени її з доручення Комісії, а також особи, які будуть в роспорядженні Комісії для переведення розсліду, користуються всіма правами судових і військових слідчих і виконують своі обов’язки, згідно уставів: карного судочинства і військово-судного.

6. Комісії надається право накладати на судових і військових слідчих Членів Окружних, апеляційних і військових судів виконання слідчих обов’язків, як по окремим дорученням, так і по цілим справам, при чому в такому разі ці особи уважаються прикомандірованими в розпорядження слідчої комісії.

7. Комісія, окреми її члени і особи, що знаходяться в її розпорядженні, мають право безпосередніх зносин зо всіма урядовими особами і установами, безпосередньої виїмки кореспонденції, накладення арештів на капітали та инши цінности, заборони вивласнення нерухомого майна осіб, притягнених до слідства, переведення трусів і арештів, а також мають право вимагати від усіх осіб і установ державних, громадських і приватних неотмінної допомоги і співучасти.

8. Комісія має право безпосередньо підіймати карне переслідування проти урядових осіб всіх рангів, а також і приватних осіб.

9. Прикорочення обвинувачення переводиться по постанові комісії при участи в складі комісії: Міністра Юстиції, яко генерал-прокурора, або особи прокурорського догляду по його призначенню.

10. Закінченні справи Комісія передає до надзвичайного військового суду, який утворюється на підставі закону 25 січня 1919 року наказом Головного Отамана.

11. Комісії надається [право], недочекуючись закінчення всього розслідування, передавати до зазначеного суду з’ясовани справи що до окремих обвинувачених.

12. Видатки на отримання Державної Слідчої Комісії переводяться з коштів Державної Скарбниці і потрібні суми асігнуються в розпорядження Міністра Юстиції в порядкові авансового асігнування.

13. За роботу в комісії одержують платню лише ті співучасники комісії, які не одержують платні по своїх постійних посадах, по такому обрахунку: Голова та Члени Комісії по 150 гривень на добу, а канцелярськи случажи не вище 100 гривень на добу, по призначенню Голови Комісії.

14. Співучасники комісії, які служать в урядових установах, одержують платню по своїх постійних посадах з тимчасовим звільненням від виконання службових обов’язків.

15. Голова Комісії користується правами урядової особи З к ляси, а члени комісії правами IV к ляси.