TextBook З 06.07.1918 р. — начальник Технічної управи Головного артилерійського управління Військового міністерства Української Держави. З 19.02.1919 р. — т. в. о. начальника Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР.
Восени 1919 р. перейшов на бік білих. Викладав у Сергіївському артилерійському училищі. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 37. — С 231–232.
ФЕДОРІВ Дмитро Лукич(9.02.1895–1926) — підполковник Армії УНР.
Народився у м. Канів Київської губернії. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
Федорів Дмитро, фото 1920 року (Монкевич Б. Похід Болбочана на Крим. — Нью-Йорк. — 1956)
У березні 1918 р. вступив до Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради. Командував 3-м куренем, згодом — 1-м куренем 2-го Запорізького полісу Окремої Запорізької дивізії Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. У 1919 р. — помічник командира 1-го Республіканського полку Дієвої армії УНР. У 1920–1921 рр. — командир 1-го куреня ім. Української Народної Республіки 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР.
У 1923 р. повернувся в Україну, де продовжив боротьбу проти більшовиків, був членом підпільної Всеукраїнської Козачої ради. Схоплений ЧК та розстріляний біля с. Пекарів.
ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Оп. 1 — Спр. 98 — С 36, Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців Помд Болбочана на Крим — Аьвів. — 1928 — С 262.
ФЕДОРОВИЧ Сергій(?—?) — командир полку Дієвої армії УНР.
Останнє звання у російській армії — старшина.
З 12.12.1918 р. — командир 6-го пішого Житомирського (Українського) полку військ Директорії. 13.01.1919 р. був призначений начальником 11-ї пішої дивізії Дієвої армії УНР. Станом на 10.02.1919 р. та 19.02.1919 р. — в. о. начальника штабу 1-го Волинського корпусу Дієвої армії УНР. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 1 — Спр 74. — С 130–131
ФЕДОТІВ Пантелеймон Олексійович(1892—?) — підполковник Армії УНР.
Останнє звання у російській армії — капітан.
У 1920–1922 рр. служив у 2-й Волинській дивізії Армії УНР. Під час боїв з більшовиками дістав важке поранення в голову. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 927. — С. 39–42.
ФЕДЧЕНКО Микола Юхимович(05.12.1885—?) — підполковник Армії УНР.
Народився у с Озеричі Чернігівської губернії. Останнє званя у російській армії — поручик.
Федченко Микола, фото 1930-х років (фото з журналу «Дороговказ», 1970)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» автора Тинченко Я.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „У-Ф“ на сторінці 3. Приємного читання.