TextBook їхали ли ті брати не день, не два,
Не три й не чотири,
Стали ті брати до лісів, до байраків доїжджати, Став середульший брат З клену-древа верхи ламати,
Своєму братові найменшому,
Пішому-піхотинцю,
На путі-дорозі покидати.
Став найменший брат доходжати,
Гірко плакать і ридати,
Дрібні сльози проливати,
Своїх братів споминати:
«Невже ж моїх братів на світі немає?
Невже ж за ними турецька-бусурменська Сильна погоня ганяла,
У плін, у гіршу неволю завертала, їхні тіла на три часті сікла-рубала?»
Стали ті брати за ліса, за байраки виїжджати, Стали вони до тихих вод доїжджати. Середульший брат добре дбає,
До тих вод доїжджає,
До свого брата словами промовляє:
«Брате мій рідненький, як соколе ясненький!
Що тут же, брате, трави зелені І води холодні,
Станьмо ми, брате, надождімо,
Свої козацькі-молодецькі коні припинімо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народні Думи» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОЛЕКСІЙ ПОПОВИЧ“ на сторінці 13. Приємного читання.