Между себе возьміте,
Хоч мало-немного, версту місця, підвезіте, У християнськії городи підвезіте,
А ні — ви мені, браття,
У чистому полі по своїй добрій волі З пліч головоньку здійміте,
Козацьке моє молодецьке Тіло в сиру землю поховайте,
Звіру-птиці на поталу не давайте». Середульший брат добре дбає,
До найстаршого брата словами промовляє: «Брате мій рідненький,
Як соколе ясненький!
Станьмо ми, брате, надождімо,
Свої козацькії-молодецькії коні припинімо, Брата свого найменшого,
Пішого-піхотинця, надождімо,
Хоч мало-немного,
Версту місця підвезімо,
У християнськії города підвезімо.
Лучче не ми йому, брате, у чистому полі У своїй добрій волі З пліч головоньку здіймімо,
Козацькеє його молодецькеє Тіло в землю сиру поховаймо,
Звіру-птиці на поталу не подаваймо,.
Що моє ли серце не осмілиться,
Война моя рука не зніметься,
Булатная шабля не йме сікти-рубати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народні Думи» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОЛЕКСІЙ ПОПОВИЧ“ на сторінці 11. Приємного читання.