Історія України-Руси. Том 2

7) Іпат. с. 384.

8) Іпат. с. 439.

9) В 70-их рр. бачимо його в В. Новгородї, потім він зникає і аж під 1199 р. читаємо про смерть його в Пореяславі — Лавр. 394. Правда, Татїщев каже, що перед тим Всеводод випросив Переяслав від Рюрика (!) і посадив тут сина Константина, аж потім сїв там сей Ярослав і слїдом умер, але ся звістка, прийнята автором новійшої моноґрафії про Переяславську землю д. Ляскоронським — с. 434, правдоподібно викомбінована з звістки про похід Всеволода на Половцїв і не має значіння.

10) Лавр. с. 395.

11) Лавр. під 1213 р.

12) Лавр. с. 406-7.

13) Див. вище с. 235.

14) Лавр. 416, 427, 429.

15) Іпат. 250, див. вище с. 236; але Вир тодї не хотїв піддати ся Юрию.

16) На мапі Переяславщини в недавнїй моноґрафії д. Ляскоронского (1 вид.) також і Вир, чи недоглядом, чи сьвідомо, зачислено до Переяславщини; на се нема нїякого поводу: Вир належав до Чернигівщини, як і все Посемє — див. Іпат. с. 346, 348.

17) Іпат. 143, Лавр. 239-241. Городища по Удам і Донцю вичислені в московській Книзї большого чертежа, що сягає XVI в. — вид. Опаского с. 31-33. З лїтератури крім загальнїйших праць про степ і передстепові краї ще Данилевичъ Донецкое и Хорошевское городища, Харків 1902, Донецкое городище и г. Донецъ — Археологическая лЂтопись Ю. Рос. 1904.

18) Іпат. с. 161.

19) Лавр. с. 240 (належить до р. 1094-6).

20) Іпат.с. 183 і 191.

21) Іпат. 387 (під 1174 р.).

22) Іпат. с. 480,

23) Розд. X.

24) Іпат. с. 105.

25) Іпат. с. 203, Лавр. с. 276.

26) Заратиша ся Торки переяславстии на Русь — Іпат. с. 143.